24 квітня 2022 року загинув NaZare

Або, як його всі тут звали, Зоря. Він поліг героїчно, добровольцем виконуючи завдання у найгарячішій з гарячих точок Російсько-української війни та символі спротиву українського народу московським загарбникам – Азовсталі. Ми не забудемо його подвиг. Як ми не забудемо й те, чиєю кров’ю малювати помсту.

Зоря любив Фонд і мав для нього багато ідей. На жаль, жодної з них втілити він не встиг. Та це не значить, що вони мають розчинитися незавершеними у безодні приватних бесід і групових чатів. Дати його задумам життя – це моральний обов’язок нашої спільноти й найліпше, що саме ми можемо зробити у пам’ять про нього, окрім допомоги безутішним батькам.

У зв’язку з цим, Адміністрація Філії оголошує конкурс. Та не змагання між авторами за те, хто з них кращий – а спробу кожного з нас якнайліпше втілити те, що так хотів втілити Зоря. Розповідь, об’єкт, малюнок; на різні теми, на одну; самостійно, або у співавторстві – не має значення. Все це піде йому в меморіал, що стоятиме тут доти, доки тут стоятиме цей сайт – й опісля ми будемо носити його в наших серцях.

Нижче наведено інформацію, що достовірно вдалося зібрати з різних місць про мистецькі плани Зорі. Беріть її за основу й будуйте.

+ Персонаж Зорі (може бути окремою темою для роботи).

+ Теми для робіт (можуть повторюватися).

- Він багато не встиг.

Інцидент при евакуації громадян, який залишив Назаренка з інвалідністю. Події мали б спиратися на нацгвардійський досвід роботи Зорі з великими масивами людей й, опціонально, містити вільний переказ/творче осмислення подій 31 серпня 2015 року, коли під час мітингу, що переріс у сутичку, у його загін кинули бойову гранату.
Звичайний день Назаренка в «Особливих українських стравах». Як він меланхолично протирає своєю протезованою рукою гранений стакан, роздумуючи про свою нелегку та багату на події долю, у той час як А.Д., співробітники Зони ██ та заїзжі колеги у затишній напівтемряві працюють за філіжанкою чаю і чого міцніше зі своєю агентурою. Звісно, суто випадково до нього долинають уривки дуже цікавих розмов.
Назаренко-лектор на довільному курсі для силового крила Української філії. В цій темі він також міг би використати свій нацгвардійський досвід.
П.О.Р.А. Зорі дуже полюбилася ця вітчизняна ГОІ – він планував перекладати її російською, писати й розвивати її разом з нашими авторами, й навіть інколи говорив про свого персонажа як про її таємного агента. Хто зна, які пригоди б він мав зіткнувшись з нею? Можливо, вгадаємо.
Круки і коти. З першими він асоціював себе, других – любив так, як не всі батьки люблять власних дітей. Фото і відео з ними завжди були радістю для наших чатів, й він примудрявся ділитися ними навіть з війни.
Піцерія й піци. Зоря працював у мережі «Домінос» й любив свою роботу, вправно готуючи й не менш вправно розвозячи велосипедом сирні італійські коржики усім бажаючим. Окремим учасникам свого часу випала честь особисто покуштувати витвори його рук, й після війни ми мали усі разом, й з-за кордону, зібратися за його кухнею.
Сірий ланос. Ластівка Зорі як за цивільного життя, так й на війні, яку він пестив і справно доглядав. Можливо, аномальна?

Бажаючі долучитися – вкарбуйте своє ім'я та обрану тему у таблицю нижче. Закінчені твори завантажуйте до спеціального розділу з тегом na_zare, не чекаючи схвалення на Полігоні. Підсумки підведемо 1 жовтня.

Автор(и)	Назва роботи (доповнити посиланням за завершення)	Статус (В роботі/Завершено)
Pixel_Jesus	Тихі зорі, луну шукають	В роботі
Anacharsis_UA	Епiлог	Завершено
Comrade Xander	Клаптикова імперія	В роботі
NooAlbert	Я бачив себе, і вони тягнули мене	В роботі
Dasgot	SCP-***-UA - Норовиста Ластівка	В роботі

В липні актив Філії був переважно зайнятий конкурсними роботами, тому місяць пройшов тихо: одна оригінальна робота та один переклад; ще два об'єкти було архівовано. Окрім того, нам вдалося посприяти закупівлі розвідувального дрону підрозділом MONGOL#2241.

Нові вітчизняні статті: