Далі наведено стенограми експедицій I та II всередину SCP-860-1.
Експедицію I проведено ██.██.████.
Експедицію II проведено ██.██.████.
Експедиція I
(D-3456 — чоловік європеоїдного походження, середньої статури, 31 рік. Психологічний фон нічим не примітний. Переведений до класу D через пониження у посаді після [ДАНІ ВИДАЛЕНО]. D-3456 оснащений світлодіодним ліхтариком, портативною камерою з функцією потокової передачі та аудіогарнітурою для зв'язку з д-ром ███ у центрі керування.)
D-3456 вставляє SCP-860 у двері, які ведуть до покинутого дому на вулиці ████████████, ██████, Німеччина. Він повертає ключ та відчиняє їх, виявляючи SCP-860-1. D-3456 хитається.
Д-р ███: Будь ласка, продовжуйте.
D-3456 вагається, але згодом проходить крізь двері. Після того як він робить кілька кроків лунає гучний ляск. D-3456 швидко обертається. Двері зачинені та вмонтовані у велику бетонну стіну. D-3456 наближається до неї та намагається повернути ручку.
D-3456: █████, ці ███████ двері замкнуті! Як, чорт забирай, я маю…
Д-р ███: Будь ласка, йдіть стежкою, D-3456. Вихід має бути на іншому кінці.
D-3456 зітхає, після чого розвертається і йде стежкою. Пройшовши 64 метри, суб'єкт зупиняється.
D-3456: Ви чули це?
Д-р ███: Аудіоканалом не долинуло ні звуку.
D-3456: Це було схоже на… виття… чи… чи щось таке. Лунало з лісу, здається, здалеку.
Д-р ███: Виття? Як у вовка?
D-3456: Не зовсім. Звучало дивно. Спотворено.
Д-р ███: Будь ласка, продовжуйте рухатись стежкою.
D-3456 знову починає рухатись, але швидше. Через 43 метри туман починає густіти й набувати глибшого відтінку синього.
D-3456: Тут дедалі важче щось розгледіти. Цей ███████ ліхтарик не…
D-3456 раптово починає озиратись.
D-3456: [кричить] █████! █████! Ви чули це?
Д-р ███: Аудіоканалом нічого не надходило, D-3456. Що ви почули?
D-3456: [кричить] Те ж саме, що й минулого разу! Тільки ближче! Як ви, █████, того не чули, воно ж…
Д-р ███: Будь ласка, продовжуйте рухатись стежкою, D-3456.
D-3456: [кричить] Ні, ти не розумієш, воно…
Ліворуч від D-3456 лунає гучне ревіння. D-3456 кричить та біжить стежкою. Кожні десять секунд чути кроки, які лунають позаду D-3456; спочатку їх чути здалеку, але згодом вони наближаються, доки не опиняються на відстані менше одного метра від D-3456, після чого зникають.
Пробігши ще 68 метрів, D-3456 дістається великої бетонної стіни з дверима. Суб'єкт різко відчиняє їх й перед ним відкривається головний зал покинутого будинку. D-3456 входить, розвертається та закриває двері. Через дві хвилини він знову відчиняє їх, однак вони вже ведуть на вулицю ████████████. Протягом наступних тижнів D-3456 мав значну параною та стверджував, що наодинці чує таке саме завивання. Ефекти зникли через ██ тижнів. Тепер D-3456 поводить себе нормально.
Ретельний аналіз аудіопотоку показав, що під час другої зупинки D-3456 можна було почути дуже тихий звук. Значно підсилений звуковий файл можна прослухати тут.
Експедиція II
(D-5674 — 27-літня жінка з південної Азії, фізична підготовка — нижче середнього. Психологічний фон вказує на крайню ксенофобію. Суб'єкт має велику історію [ДАНІ ВИДАЛЕНО]. D-5674 оснащена світлодіодним ліхтариком, портативною камерою з функцією потокової передачі та аудіогарнітурою для зв'язку з д-ром ███ у центрі керування.)
D-5674 вставляє SCP-860 у двері, які ведуть до покинутого дому на вулиці ████████████, ██████, Німеччина. Вона повертає ключ та відчиняє їх, виявляючи SCP-860-1. D-5674 проходить крізь двері. Після того як вона робить два кроки лунає гучний ляск. D-3456 обертається. Двері зачинені та вмонтовані у велику бетонну стіну.
D-5674: [ЛАЙКУ ВИДАЛЕНО]
Д-р ███: Йдіть стежкою, D-5674. Вихід знаходиться на іншому боці.
D-5674 розвертається та йде стежкою. Через 94 метри D-5674 зупиняється й повертає голову в бік лісу.
D-5674: Чи ви… Чи бачили ви це?
Д-р ███: Що?
D-5674: Чи бачили ви ці… ці…
Д-р ███: …так?
D-5674 мовчить.
Д-р ███: Що ви бачили?
D-5674 не відповідає. Через дванадцять секунд вона знову починає йти стежкою.
Д-р ███: D-5674, будь ласка, скажіть що ви бачили, нам необхідно…
D-5674: Там нічого не було. Певно примарилося через туман.
D-5674 проходить ще 10 метрів, доки знову не зупиняється.
Д-р ███: D-5674, чому ви зупинились?
D-5674: [низьким монотонним голосом] Замовкни… хіба ти не чуєш?
Д-р ███: Що?
D-5674: [низьким монотонним голосом] Воно кличе мене… Я маю… Я маю йти…
Д-р ███: D-5674, ви не можете…
D-5674 знімає гарнітуру й кладе камеру на землю об'єктивом до дерев. Вона рухається від стежки до лісу, доки не зникає з виду. Нічого не відбувалося, доки не закінчився заряд батареї камери.
Додаток: Двері до покинутого будинку залишалися замкнутими. Спроби дістати ключ з замка, як й усі намагання відчинити або виламати двері, не мали успіху. Через сім місяців після інциденту двері зненацька відчинилися й з них вийшла дуже стара азійка. Допит підтвердив, що вона — D-5674. Жінка відмовилася розповідати про те, що сталося після того, як вона залишила камеру на землі, навіть під сильним тиском. Піддослідна виявилася набагато спокійнішою та ввічливішою, ніж до Дослідження II та, окрім розмов про те, що коїлося з нею всередині SCP-860-1, без скарг виконувала усі надані їй накази. Через два тижні вона померла уві сні природною смертю.