Чоловік у формі зайшов у просторий, та строго облаштований кабінет. Сівши у крісло, він увімкнув, простий, на перший погляд комп'ютер. Сьогодні у нього важлива розмова з товаришем по службі, який давно не давав про себе знати.
З'єднання встановлено
Трифазне шифрування каналу встановлено
Будь ласка, введіть ключ доступу:kieiim0hvrv2sdddvb
Доступ надано
Мороз:
Козак мовчить, а все знає.
Анахарсіс:
Бо терпеливий як віл.
Анахарсіс:
Що відбулося 5 червня 1998 р.?
Мороз:
Захоплення чогось яскравого.
Анахарсіс:
Прийнято.
Мороз:
Ти на довго замовк, сіли на хвіст?
Анахарсіс:
Таке відчуття, що так, але окрім цього у них все серйозно з перевірками на "вшивість", тому прийшлося довго не рипатись, але зараз трохи легше з цим.
Мороз:
Добре. Доповідай про своє нинішнє становище.
Анахарсіс:
Нині я керівник наукового відділу МОГ "Шукачі Скарбів", які займаються пошуком аномального антикваріату, прямо по моїй частині. Маю 3 рівень допуску, що дає мені доступ до майже всієї інформації про встановлені у них об'єкти. Далі мені пробитися не вдалося, але на щастя я зміг здобути важливі документи. Раніше дислокувався в Зоні UA-21, потім перевели до 16-тої, якою управляє, так званий д-р Яким. Його особова справа має бути у вас, разом з іншими.
Мороз:
Так, вони є, продовжуй.
Анахарсіс:
Нас перевели туди, ніби для посилення контролю над регіоном, але насправді основною метою є спостереження та контроль над цим доктором.
Ситуація зараз тиха. В основному моя робота полягає у вивченні історичності об'єктів, пошук потенційних, та участі у плануванні операцій МОГ. Другорядною роботою є проведення лекцій для рекрутованих польових агентів, та новоприбулого складу мобільних оперативних груп. Хоч у мене багаторука робота більшість часу сиджу в архівах Фонду.
Мороз:
Мене нервує "ситуація тиха". Пояснюй.
Анахарсіс:
Страх розкриття з'явився, коли один із "начальників" послав до д-ра Якима, зрозуміло для чого, бо ця персона непередбачувана, та має ряд неординарних як для простої людини здібностей. Ймовірно є два варіанти такого рішення:
Перше—вони знають, що я засланий, і тримають мене на олівці, та відправили у "Сибір" якомога далі. Але на щастя я зміг пустити корені де треба, тому з розвідданими проблем не буде.
Друге—вони вибрали мене, через спільність професійних інтересів з ним, і не більше.
Окрім заслання більше ніяких дій не було.
Мороз:
Зрозуміло. Будь вкрай обережним. Ти згадував “начальників”, у нас вже є їхні досьє, окрім одного – головного. Я б хотів би знати, може ти знаєш про них більше ніж сказано в документах.
Анахарсіс:
Так мені є, що сказати про них цікаве. У декількох з них є свій "гурток по інтересам". Я не знаю, що це за інтерес, інформації немає взагалі. В цей гурток входять:
Мурзей – директор філії та Зони UA-80
Д-р Хмельницький—голова Комітету з етики української філії.
Д-р Р. — перший заступник директора Зони UA-80.
А. Д. — керівник по зовнішнім зв'язкам.
Перших двох ніколи наживо не бачив, другий найбільш людяний з них, третій — це людське втілення Мерседесу С-класу.
А якщо детальніше, то я лиш декілька разів з ними зустрічався. Р. намагається здаватись непорушною скелею, але влучне око одразу побачить втомленого трудоголіка. Мої стосунки з ним непогані, але й недружні, просто робочі. А ось з А. Д. — навпаки, машина, яка іноді намагається здаватися людиною, єдине, що він видає, це легкий нарцисизм, тому застерігаю бути з ним обережним. Я з ним не в ладах, саме він з легкої руки перевів мене в Карпати. Зв'язок Д-ра Хмельницького був неочевидним – практично не контактував з іншими, окрім Мурзея. Однак він покривав "нещасні випадки" на їхніх місцях роботи.
Щодо їхнього "гуртка", коли я копав під них, виявилось, що окрім мене це робить МОГ "Наглядач пав — слава наглядачу!" — це військовий гарнізон, поставлений метрополією, в колонії для її контролю. Тобто навіть найвищі чини цієї міжнародної організації не відають, що вони задумали.
Мороз:
Дійсно цікаво. Час закінчується. Доповідай про свої подальші дії.
Анахарсіс:
Грати роль спостерігача за Якимом. Припинити копання у філії на невизначений період або до подальших вказівок. Вважаю спостереження за Якимом та справами в Миньковецькій державі перспективним напрямком роботи.
Мороз:
Прийнято.
Анахарсіс:
Іще дещо
Дуже важливе
Мороз:
Так?
Анахарсіс:
Я помітив дещо дивне
Якби це сказати. У них якась дивна атмосфера, чи дух. Там люди повільно сходять з розуму, в основному втрачають людяність. Наприклад науковцям послати D-клас на вірну смерть легко, як два пальці, а вони є цивільними – психічно не підготовленими до цього. Одна знайома в архівній службі геть тліє на моїх очах, розумієте?
Мороз:
Певно.
Анахарсіс:
Я був в багатьох установах і найгірше ця атмосфера відчувається в Зоні UA-21, а найменше в нинішній дислокації. Однак вона є і тут, тому прошу про створення "рятувального круга" на майбутнє.
Мороз:
Подивимось, що можемо зробити. Кінець зв'язку.
Анахарсіс:
Прийнято.
Чоловік у костюмі, закривши програму, підійшов до вікна, навпроти якого стоїть київський готель "Прага". Зітхнувши, він промовив до себе з ноткою суму:
— На жаль, "рятувального круга" не буде.