Протокол допиту В’ячеслава Катеніна (“Театр Вічного Пошуку”)
рейтинг: +13+x

Дата: ██.██.20██
Запитувач: д-р Т███████
Опитаний: В’ячеслав Катенін

<Початок протоколу>

Д-р Т███████: Вам буде задано декілька питань. Будь ласка, відповідайте детально і не відступайте від теми.

Катенін: Ви мене будете бити?

Д-р Т███████: А вам би цього хотілось?

Катенін: У вас нема права, ви ж знаєте, що катування заборонені, я вас засуджу.

Д-р Т███████: Просто відповідайте на питання, і у вас не буде приводу думати про такі речі.

Катенін: Я буду говорити тільки у присутності адвока…

<Частина запису видалена>

Д-р Т███████: Яким чином ви отримали цей об’єкт?

Катенін: Х…Хідео вийшов на цього хлопця. Хідео — це н…наш художній керівник. Я багато думав про, те й…як нам вийти за рамки, кинути виклик буденній свідомості, р…розумієте?. Все, що ми робили до цього, було просто розжовуванням кимось колись висловлених ідей… розмазуванням кліше… еее… по стінках черепа, розумієте?. Концепція ролі, концепція актора — це все не більше ніж шоу масок, а людям уже осточортіло бачити одні і ті ж маски. Мені потрібна була інновація. І коли я сказав про це Хідео, він сказав, що знає хлопця.

Д-р Т███████: Зачекайте. Хідео був серед тих, кого затримали?

Катенін: Ні.

Д-р Т███████: Тоді де він зараз?

Катенін: Не знаю.

Д-р Т███████: Гаразд, ми до цього ще повернемося. Розкажіть про людину, у якої ви отримали об’єкт.

Катенін: Лівша. Хідео дав телефон, я зателефонував йому, сказав пароль… коротко описав проблему, і він дав свою пропозицію.

Д-р Т███████: Що за пароль?

Катенін: “Ну Як, Круто?”. Хідео сказав, що Лівша в курсі течії. Що він і раніше поставляв йому винаходи, але сам до течії не відноситься.

Д-р Т███████: Звідки ви дізналися про течію?

Катенін: Хідео. Він же нас і створив.

Д-р Т███████: У вас залишився телефон цієї людини, Лівші?

Катенін: Так, на мобільнику, тільки ви його відібрали.

Д-р Т███████: Як відбулася ваша зустріч?

Катенін: Він сказав підігнати пікап на розі [ВИДАЛЕНО] і [ВИДАЛЕНО]. Зустріч назначив о дев’ятій вечора. Сам під’їхав на машині з причепом. Ми від’їхали в промзону, там бочку і перевантажили.

Д-р Т███████: Як він виглядав?

Катенін: Ну як… Довге волосся, сплутані, шапочка з ринку, куртка пом’ята. Трохи бомжуватого вигляду. Сам небритий, схожий на Мікі Рурка, коли той вже постарів. І посмішка така хитрозада. Окуляри, здається теж були…

Д-р Т███████: Ви упевнені, що це був сам Лівша?

Катенін: Ні. Він, здається навіть казав про нього в третій особі, так що, напевне, то був посередник.

Д-р Т███████: Продовжуйте далі.

Катенін: Водичку ми випробували в той же вечір. На Антоні. Тобто, слід в глині залишив Влад, а Антон випив і тут же залялькувався. Ми дуже перелякалися. Це було за гранню розуміння, але Хідео сказав, що вихід грані — це саме те, що нам як раз потрібно. Ми посиділи там з Антоном всю ніч. Вранці він виліз з цього кокону і виглядав як Влад. Ми не знайшли ні одної різниці, навіть роздягли догола. А ще він говорив, що відчуває себе по-іншому всередині. Коли ми заспокоїлись, Влад сказав, що це неймовірний досвід для нього, що його самосприйняття змінилося в цей момент, коли він поглянув на себе зі сторони. Потім він попросив Антона зіграти його. З цього все почалося.

Д-р Т███████: Що саме?

Катенін: Наші “особливі” репетиції. Ми всі випивали водичку, ставали один одним і вивчали себе зі сторони. Потім ми старалися забути, що колись ми були собою, і розігрували сцени із життя від лиця своїх нових персон. Точніше, ми не розігрували… як би вам це пояснити… ми просто робили перетасування. Кінець кінцем ми всі прийшли до думки, що наші тіла — це просто умовні оболонки, котрі ми носимо, як одяг, але ні в якому разі не константа. Ми переодягались.

(Катетін мовчить протягом 10 секунд)

А потім ми стали переодягати наші особистості. Ви знаєте, як багато залежить від того, в що людина одягнена? Одягнеш вихідний піджак — і ти ні за що не дозволиш собі прийняти таку позу, котру ти прийняв би, якби б ти вдягнув футболку і тренувальні штани. Ось ви у ваших халатах. Я дивлюсь на вас і бачу, як ви несвідомо граєте такі ролі і триматися відповідно. Ви — професори. Ви — ті самі люди з дурного фантастичного кінематографа, високолобі професори. Ви приходите в середині сюжету, щоб забрати головного героя на вивчення в свої стерильні державні лабораторії. Ви — кліше. Ви просто граєте ролі, котрі почерпнули із масової свідомості…

Д-р Т███████: Не відволікайтесь.

Катенін: Д…добре. Дивіться, буття ви…визначає свідомість. Ось ви одяглись, як франт, і ви починаєте поводитися, як франт. Зі зміною тіла всі ще серйозніше. Ви відчуваєте всі ці мікровідчуття всередині себе. Ви відчуваєте, як ваша нервова система працює по-іншому. Процеси збудження і гальмування у вас в мозку теж проходять по-іншому. Межу між біологічним і психічним не можна визначити. Кроненберг це знав і показав своїх “Зв’язаних намертво”. Насправді цієї грані немає. Тому що особистість — така ж умовність, як костюм, вона має значення тільки для людей, котрі не розуміють, що ми — просто потік дхарм1. У нас немає ні минулого, ні майбутнього, є тільки стани, які змінюються. І індивідуальність — така ж ілюзія, нав’язана психологічними якорями. Змініться з якоря — і у вас унесе в простір недиференційованого. (Мова опитуваного прискорюється) Ви думали про те, ким були б ви, якщо народилися на хвилину раніше, чи пізніше? Або в іншому родильному домі? Або в інших батьків? Були б це ви, чи якась інша свідомість? І що таке інша свідомість? Що взагалі таке “я”? Я вам скажу. Нема ніяких “мене” і “вас”. Є тільки невизначене квантове поле…

Д-р Т███████: Будь ласка, не розмахуйте руками. І нумо повернімось до теми.

Катенін: Д…добре. Вибачте.

Д-р Т███████: Хідео був присутнім на ваших виступах?

Катенін: Так. Він був на всіх виступах.

Д-р Т███████: У нас є записи, котрі ми знайшли в вашому приміщенні для репетицій. На якій із них ми можемо його побачити?

Катетін: На будь-якій. Беріть ось, наприклад, “Під вертикальним небом”, він там точно в кадрі.

(Д-р Т███████ вставляє диск в ноутбук і демонструє запис Катетіну)

Стоп, ось тут. Ось тут він повинен бути. Дивно. Він точно там був. Прокрутіть десь до… 18:00. (Пауза) Тут він повинен … виходити на… я не знаю, чому його нема. Він повинен бути там! Як клянуся вам, він там був. І Він виходив на сцену!

<Кінець протоколу>

Примітка: Інші члени трупи підтверджують присутність в ній людини на ім'я Хідео. Незалежні показання по цьому питанню сходяться. Однак, опитування інших очевидців і пов’язані письмові свідчення та записи не виявляють жодних ознак присутності дванадцятого члена трупи. Розглядається можливість того, що цей суб’єкт міг бути проявом колективного несвідомого учасників групи.

Якщо не зазначено інше, вміст цієї сторінки доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License