SCP-021 на суб'єкті D-124 (нині померлому)
Об'єкт №: SCP-021
Клас об'єкта: Безпечний
Особливі умови здержування: SCP-021 є облігатним паразитом людського тіла. Через це зберігання об'єкта не є складнішим, за зберігання дорослої людини, і для нього достатньо звичайної камери. На поточний час об'єкт зберігається на суб'єкті D-139 під охороною у камері 217-A. Носіями SCP-021 повинні бути лише співробітники класу D. Суб'єкт, що використовується як SCP-021, вилучається зі звичайної щомісячної ротації персоналу класу D.
Опис: Зазвичай SCP-021 має вигляд великого та складного татуювання змієподібного дракона у східному стилі та охоплює приблизно 0,8 квадратних метрів шкіри. Це татуювання є повністю рухомим в межах шкіри свого носія і поводитися як звичайна тварина, хоча і лише у двох вимірах. Рух татуювання викликає у носія постійний біль, подібний за характером до одночасного нанесення нового татуювання та видалення старого. Організм, як правило, більшу частину часу проводить на тулубі або поблизу. SCP-021 не демонструє інтелекту за межами базової схеми харчування та руху, хоча на поточний час точне вимірювання інтелекту двовимірної форми життя визнано неможливим.
SCP-021, судячи з усього, харчується лише пігментами шкіри носія. Це може включати меламін, внаслідок чого суб'єкт починає страждати від вітиліго. Однак, організм демонструє перевагу до поїдання інших татуювань і буде намагатись знайти їх, щоб з'їсти, і лише потім переходить до натуральних пігментів. Слід зазначити, що сам процес харчування, окрім відчуття руху, безболісний; звичайні татуювання після "з'їдання" просто зникають. Організм зберігає постійний розмір, ніяких виділень не спостерігається. Організм здатен очищати понад 0,6 квадратних метрів шкіри за годину. Можна "годувати" SCP-021 (швидко) роблячи татуювання фруктів або малих тварин на шкірі носія.
SCP-021 можна перемістити з одного носія на іншого за допомогою фізичного контакту. У випадку успішного переміщення організм просто "перепливає" з однієї людини на іншу. Статевий акт є найбільш надійним способом перенесення та має ефективність у 93% випадків. Однак, через сильний біль цей засіб є неідеальним. Перевага віддається контакту між двома відкритими ранами. Перенесення у разі загибелі суб'єкта складніше, але можливе: організм не страждає від загибелі свого носія та продовжує споживати пігменти. Можливість перенесення між організмами різних видів не досліджена; попередні тести показують, що це неможливо або може трапитись надзвичайно рідко.
SCP-021 надає деяку користь своєму носію. Доведено, що татуювання прискорює витрату та повторне виділення адреналіну і зменшує накопичення молочної кислоти, що призводить до збільшення сили та впевненості та підвищення больового порога в стресових ситуаціях і зменшення звичайних наслідків слабкості та втоми. Крім того, судячи з усього, татуювання має певний позитивний вплив на імунну систему носія. Рівень агресії носія теж зазвичай виявляється вище середнього, хоча невідомо, чи є це прямим впливом об'єкта або реакцією на постійний біль.
Симбіотичні відносини, як правило, обмежуються тим, як довго носій може терпіти біль від об'єкта у повсякденному житті. У деяких суб'єктів це закінчувалось самогубством. У рідкісних випадках носії також страждали від шкірних інфекцій.
Походження та природа SCP-021 невідомі. Відстежити його перехід від носія до носія та зберегти секретність навряд чи можливо; не виключено, що організму вже сотні років, якщо не більше. Однак, SCP-021 є одним з найстаріших об'єктів Фонду, він зберігається приблизно [ДАНІ ВИДАЛЕНО] і є джерелом великої кількості інформації. Поточні досліди направлені в першу чергу на спостереження за життям у двох вимірах.