SCP-040-UA - Блошині собаки
рейтинг: +21+x
blank.png
dog-040-ua.png

Особина SCP-040-1-UA, екземпляр номер 98

Об'єкт №: SCP-040-UA

Клас об'єкта: Евклід

Особливі умови здержування: Всіх особин SCP-040-1-UA, SCP-040-2-UA та SCP-040-3-UA слід зберігати в Біологічній Секції 141 Зони UA-80, у герметичних вольєрах, призначених для тварин середнього розміру. SCP-040-1-UA потрібні отримувати все необхідне для тварин виду Canis lupus окрім процедур лікування від бліх Ctenocephalides canis; на розсуд відповідального співробітника медичного відділу слід проводити процедури, покликані мінімізувати негативні наслідки паразитування SCP-040-2-UA на SCP-040-1-UA. Усі експерименти та досліди з SCP-040-1-UA, SCP-040-2-UA та SCP-040-3-UA слід проводити у герметичних приміщеннях.

МОГ "Ваші старші брати" кожного місяця повинна проводити планові рейди на територіях, де були зафіксовані прояви SCP-040-UA для перевірки наявності собак, уражених феноменом SCP-040-UA, а також мати агентів, впроваджених у ветеринарні клініки для перехоплення інформації стосовно SCP-040-UA. Якщо на деякій території феномен SCP-040-UA не спостерігається протягом року, інтервал між перевірками можна подовжити до трьох місяців. У разі поширення феномену SCP-040-UA слід пустити в дію процедуру "80UA-Грумбумбіс".

Усіх особин SCP-040-1-UA, зберігання яких виявляється неможливим або непотрібним, слід піддати повному курсу лікування від бліх до повного зникнення феномену SCP-040-UA або усипити та піддати кремації.

Опис: SCP-040-UA – це феномен, який вражає тварин виду свійський собака (Canis familiaris) та комах-паразитів виду блоха собача (Ctenocephalides canis); вражені особини цих видів далі позначаються як SCP-040-1-UA та SCP-040-2-UA відповідно. Феномен SCP-040-UA полягає в тому, що на особинах SCP-040-2-UA, які паразитують на особинах SCP-040-1-UA, з'являються аномальні істоти SCP-040-3-UA.

Дорослі істоти SCP-040-3-UA мають розміри приблизно від 20 до 50 мікронів, і формою тіла нагадують собак. Дослідження тіла SCP-040-3-UA показує, що його тканини мають неклітинну структуру й не містять клітинних органел, які є у звичайних тварин. Тканини SCP-040-3-UA на 93% складаються з масиву різноманітних білків, ліпідів, фрагментів ДНК і РНК та органічних вуглеводів; 6% приходиться на невеликі (до 0.03 мікрон) кристали повареної солі, сірки, шматків вуглецю, крейди та іржі або порожнини, заповнені водою чи органічними ефірами, і ще 1% займають шматки заліза, міді та, іноді, інших металів. Однак, у тілі SCP-040-3-UA знайдені аналоги деяких органів та систем органів, подібні до тих, які мають звичайні неаномальні особини виду сві́йський собака; подібність полягає як у зовнішніх формі та вигляді, так й у виконуваних функціях. Так, у SCP-040-3-UA були ідентифіковані аналоги кісток, очей, носу, мозку, а також систем органів травлення та статевого розмноження. Принципи, за якими функціонують тканини SCP-040-3-UA — невідомі. SCP-040-3-UA харчуються фрагментами плоті SCP-040-2-UA, відкушуючи їх своїми щелепами, іншими особинами SCP-040-3-UA або мікроорганізмами та органічними речовинами, які потрапляють на тіло SCP-040-2-UA. Тривалість життя SCP-040-3-UA, у сприятливих умовах, може досягати 3 років. Рівень психічного розвитку SCP-040-3-UA на поточний час не вивчено, хоча отримані дані показують, що психіка SCP-040-3-UA може бути схожою на психіку найбільш примітивних ссавців.

Дослідження показали, що SCP-040-3-UA можуть жити лише на живих SCP-040-2-UA, які паразитують на живих SCP-040-1-UA. Спроби пересадити SCP-040-3-UA на інших комах та/або тварин, або зберігати окремо від хоча б одного з носіїв, у кожному досліді закінчувались гибеллю усіх SCP-040-3-UA, максимум через 72 годин. Окрім того, SCP-040-3-UA не витримують високих або низьких температур та впливу деяких отруйних речовин, і можуть загинути від них, навіть коли обидва носії залишаються живими (за більш детальною інформацією звертайтесь до файлів Add040-UA-a1 та Add040-UA-a2). Феномен SCP-040-UA може передаватись від SCP-040-1-UA до неураженої тварини, шляхом перенесення на неї особини SCP-040-2-UA; при цьому, при перенесенні однієї особини SCP-040-2-UA феномен поширюється не більше ніж в 1% випадків, а в інших випадках, пересаджені разом з блохою SCP-040-3-UA гинуть, і SCP-040-2-UA перетворюється на звичайну блоху; однак передача великої кількості SCP-040-2-UA до неураженої тварини Ctenocephalides canis значно підвищує ймовірність передачі феномену SCP-040-UA. Також є інформація щодо можливості передачі SCP-040-UA через яйця SCP-040-2-UA, але вона потребує додаткової перевірки.

Встановлено, що повне позбавлення особини SCP-040-1-UA від SCP-040-3-UA в 100% випадків цілком та повністю позбавляє її від ефекту SCP-040-UA. Цей факт став основою процедур контролювання розповсюдження феномену SCP-040-UA.

Вперше феномен SCP-040-UA було виявлено ██.03.2016, на території України, [ТОЧНА АДРЕСА ВИДАЛЕНА]. Історія розповсюдження SCP-040-UA та розробки методів зберігання SCP-040-UA занесено до файлу Add040-3-UA.

Якщо не зазначено інше, вміст цієї сторінки доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License