SCP-059-UA - Паперова кішка

Об'єкт №: SCP-059-UA

Клас об'єкта: Евклід Безпечний

Особливі умови здержування: Об'єкт має зберігатися у пожежостійкому непрозорому звукоізольованому контейнері Сховища для малоцінних аномальних предметів Зони ██. У зв'язку із ризиком пошкодження та втрати об'єкта, проведення подальших експериментів з ним забороняється.

+ Відкрити застарілі умови здержування.

Об'єкт має зберігатися під цілодобовим відеоспостреженням у камері мінімального рівня захисту, декорованій під однокімнатну квартиру. У камері слід розмістити миску з водою, яку слід заміняти кожні три дні. Персоналу першого рівня допуску та вище дозволяється відвідувати камеру стримування SCP-059-UA, за умови попереднього погодження й реєстрації в куратора об'єкта м.н.с. Стеценко. Відеозаписи цілодобового відеоспостереження камери мають переглядатися наприкінці кожного тижня й, за відсутності інформації, що представляє науковий інтерес, видалятися.

Опис: Об'єкт становить собою паперову скульптуру у формі кішки, розфарбовану акварельними фарбами для імітації чорно-білої шерсті. На внутрішній стороні правої задньої лапки присутній напис чорною аквареллю: "Це була важка робота, але воно того варте ^ _ ^". Рівень деталізації скульптури не дозволяє достеменно встановити зображену породу, однак загальні риси нагадують суміш шотландської висловухої та американської короткошерстої.

Аномальний характер SCP-059-UA є багатогранним за своєю суттю. У першу чергу, всупереч своїй конструкції та неживій природі, він здатний до руху, орієнтації у просторі та реагування на зовнішні подразники (світло, дотик, запах, звуки), а також проявляє ознаки розумності й поведінки, притаманної звичайній домашній кішці. По-друге, не зважаючи на конструктивну неможливість цього, об'єкт здатний до вокалізацій, притаманних котячим: шипіння, нявчання та муркотіння. По-третє, тактильні відчуття від контакту з об'єктам змінюються, в залежності від рівня освітленості. При освітленості більше 1000 люкс¹, результати тактильного контакту з об'єктом підтверджують його паперовий склад. Однак, при освітленості менше 1000 люкс², при тактильному контакті суб'єкти повідомляють, що відчувають м'яку шерсть та тепле тіло під нею, отримуючи тактильний відгук аналогічний такому при контакті зі звичайною кішкою; прилади, при цьому, жодних змін не фіксують.

Об'єкт не продемонстрував здатності і бажання до споживання твердої їжі і, судячи з усього, не потребує її. Тим не менш, він здатний "пити", поміщаючи кінець свого "писку" у молоко та воду; хоча дані експериментів продемонстрували, що "споживання" вказаних рідин жодним чином не впливає на стан об'єкта, за їх наявності він регулярно вдаватиметься до нього. Вважається, що це суто декоративна навичка, закладена або розвинена з метою полегшення мімікрії.

Додаток 1. Історія встановлення SCP-059-UA на здержування.

SCP-059-UA було виявлено у смт. Коцюбинське Київської області, після повідомлення місцевим жителем ([ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ ВИДАЛЕНО]) поліції про переслідування його кота "Якимось вуглуватим чудовиськом", яке він декілька разів спостерігав під час вигулювання тварини. Інформатором Фонду у Національній поліції України було передано цю інформацію до Зони ██, що направила на місце МОГ Живіте для оцінки ситуації і захоплення потенційного аномального об'єкта. Оперативниками було проведено опитування місцевих; на підставі показань декількох підлітків ([ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ ВИДАЛЕНО]), було встановлено, що істота, схожа за описом з повідомленні до поліції, часто навідується до будинку самотньої пенсіонерки [ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ ВИДАЛЕНО].

Поки основна частина МОГ продовжувала пошук об'єкта вулицями смт. Коцюбинське, один з оперативників був направлений до пенсіонерки під виглядом її племінника. Жінка проявила високу гостинність і готовність до спілкування. Як з'ясувалося, вона хвора важкою формою катаракти і майже не бачить; оскільки протягом останніх років в неї не було жодних відвідувачів, це пояснює чому вона прийняла SCP-059-UA за звичайну кішку і чому його не було виявлено раніше. Оперативнику пенсіонерка розповіла, як, біля року тому, йдучи з магазину додому вона почула "жалібне нявкання", після чого вирішила піти у напрямку звуку. Прийшовши до джерела, вона виявила "кішку", і відразу ж вирішила поселити її у себе. За словами жінки, остання вдень полишає квартиру, однак зазвичай повертається ввечері або вночі аби переночувати з хазяйкою. На питання щодо незвичайних аспектів поведінки об'єкта, жінка відзначила лише те, що вона мало їсть, однак списала це на можливе підгодовування зі сторони містян.

На підставі наданої інформації оперативником було приспано хазяйку квартири й влаштовано пастку для об'єкта, у яку той потрапив тієї ж ночі, після чого його було транспортовано до Зони ██. [ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ ВИДАЛЕНО] було надано легенду про смерть її "домашньої тварини". За ініціативою оперативника пенсіонерці було залишено одну тисячу гривень з власних коштів, під виглядом родинної підтримки.

Додаток 2. Узагальнені результати експериментів з SCP-059-UA.

Нижче наведено узагальнені результати примітних експериментів з SCP-059-UA. Весь перелік і повні протоколи експериментів доступні в Архівній службі співробітникам першого рівня допуску та вище.
Примітка: Запит на перехресні експерименти з SCP-529 відхилено у зв'язку з логістичною недоцільністю.

Мета експерименту	Умови та результат експерименту
Первинне дослідження поведінкових особливостей об'єкта.	Співробітника D-1848-7 та клітку з об'єктом розміщено у дослідницькій камері; додатково до камери поміщено миску з молоком, вудочку з пір'ям, плюшеву мишу та вертикальну дряпку. D-1848-7 попередньо проінформовано про відомі характеристики об'єкта, безпеку взаємодії з ним і відповідальність за порушення умов експерименту, після чого проінструктовано відкрити клітку з об'єктом і ненасильно взаємодіяти з ним наявними предметами. Покинувши клітку, об'єкт у першу чергу підійшов до людини, імітуючи звичайні котячі ласки й муркотіння, після чого попрямував до миски з молоком й опустив кінець свого "писку" до рідини. Через кілька секунд об'єкт підвів "голову" і почав переміщення територією камери без видимої закономірності, наближаючись до згаданих вище предметів, однак не взаємодіяв з ними. Коли D-1848-7 взяв вудочку з пір'ям і підніс її до об'єкта, той почав імітувати гру з нею, удавано намагаючись за неї схопитися передніми та задніми "кінцівками", після чого експеримент було завершено. На інтерв'ю D-1848-7 повідомив, що, не зважаючи на зовнішній вигляд об'єкта, йому було приємно взаємодіяти з "кішкою", однак повідомив про "чудернацькі" відчуття від "гладіння" паперу і здивування щодо того, як об'єкт міг так довго залишатися непоміченим.
Дослідити особливості взаємодії об'єкта з неаномальними скульптурами.	У камері з об'єктом було розміщено 6 повномасштабних розфарбованих паперових скульптур — чоловіка, жінки, собаки, кота, горобця та щура. Об'єкт не проявив цікавості до скульптур чоловіка, жінки, собаки, горобця та щура, реагуючи на них як на звичайні предмети інтер'єру. Примітною була лише реакція об'єкта на скульптуру кота: помітивши її, він декілька разів потикався в неї передньою частиною свого "писку" й передніми "лапами", після чого згорнувся і ліг поруч, провівши у такому положенні 15 годин 43 хвилини. Підвівшись, об'єкт пішов до найвіддаленішого від скульптури кутка й уникав наближатися до місця розташування скульптури, доки її не прибрали. Дослідження скульптури кота не виявило будь-яких аномалій, і її було утилізовано разом з іншими.
Дослідити особливості взаємодії об'єкта з неаномальними представниками роду котячих.	До камери об'єкта запущено кота д-рки Лагно, восьмирічного українського левкоя. Об'єкт, що до цього лежав на макеті підвіконня, відразу пожвавішав і здійснив спробу наблизитися до кота. Останній, при цьому, проявив ознаки сильної тривоги й почав шипіти, все сильніше по мірі наближення об'єкта. Коли SCP-059-UA витягнувся до кота, вочевидь, щоб торкнутися його передньою частиною свого "писку", той гучно нявкнув й спробував вдарити об'єкт кігтями, однак йому вдалося ухилитися. Аналогічне відбувалося й при інших спробах об'єкта наблизитися до кота. Через 15 хвилин такої взаємодії експеримент було перервано на прохання др-ки Лагно.
Дослідити особливості тактильної мімікрії об'єкта.	Співробітника D-1848-7 та клітку з об'єктом розміщено у дослідницькій камері. D-1848-7 наказано відкрити клітку та взаємодіяти з об'єктом як з кішкою. У процесі взаємодії дослідниками поступово змінювався рівень освітлення приміщення; при зниженні освітленості об'єкта до 980 люкс, D-1848-7 раптово скрикнув і повідомив, що "гладить не папір". На прохання описати свої тактильні відчуття, суб'єкт повідомив, що вони точно такі ж саме, як і з його старою кішкою3. Дослідження було продовжено у всьому наявному у камері спектрі освітлення, після чого об'єкт було поміщено до клітки, а співробітнику надано медичну допомогу з опіком сітківки. Через добу D-1848-7 (зір якого на той момент повністю ще не відновився) під виглядом заходів з реабілітації поміщено до неосвітленої кімнати й для "психологічної допомоги" почергово надано клітку з об'єктом та звичайною кішкою. Інтерв'ювання суб'єкта продемонструвало, що він не зміг їх відрізнити і кожного разу вважав, що взаємодіє зі звичайними кішками. Окремо відзначено, що SCP-059-UA декілька разів підіймався суб'єкту на груди і торкався передньою частиною "писку" бинтів на очах; причини цього наразі невідомі.
Дослідити преференції об'єкта у харчуванні.	До камери з об'єктом та D-1848-7 поміщено миски з сирим м'ясом, котячим кормом, смаженим м'ясом, дрібно нарізаним листям Brassica oleracea (капусти цвітної), водою, кашою гречаною вареною, молоком й сметаною. Об'єкт послідовно оглядав миски з твердою їжею, імітуючи нюхання, доки не наблизився до миски з рідино, після чого опустив туди кінець свого "писку", протримав десять секунд, й повернувся до співробітника. Ще чотири ітерації цього експерименту з різним порядком і вмістом мисок мали аналогічний результат і підтвердили, що об'єкт не споживає тверду їжу; окрім того, маса та хімічний склад рідини, з якою він взаємодіяв, не зазнали змін, окрім маржинальних, пов'язаних зі всмоктуванням їх невеликою кількістю паперу.
Дослідити чи змінюється харчова поведінка об'єкта поза присутністю людей.	До камери об'єкта поміщено миски з сирим м'ясом, котячим кормом, смаженим м'ясом, дрібно нарізаним листям Brassica oleracea (капусти цвітної), водою, кашею гречаною вареною, молоком й сметаною. Об'єкт послідовно підходив до мисок, однак не взаємодіяв з ними, після чого ще п'ятнадцять хвилин без видимої закономірності переміщався камерою, поки не повернувся до свого звичайного місця на макеті підвіконня, де зайняв "лежачу" позицію. Ще чотири ітерації цього експерименту завершилися аналогічно.
Дослідити необхідність об'єкта у харчуванні.	З камери об'єкта прибрано миску з водою. Об'єкт продовжував взаємодіяти з персоналом як звичайно й не проявив ознак будь-якого дискомфорту протягом трьох місяців відсутності будь-якого харчування. Особливі умови здержування переглянуто відповідно.
Дослідити необхідність взаємодії об'єкта з людьми.	Об'єкт зачинено у дослідницькій камері строком на рік, допуск персоналу й технічне обслуговування приміщення призупинено. Перші чотири доби об'єкт поводив себе як звичайно, чергуючи неквапливе переміщення приміщенням періодами нерухомого стану строком до 11 годин. На п'яту добу об'єкт вперше наблизився до дверей камери, й почав імітувати своїми передніми "кінцівками" її шкрябання, супроводжуючи це гучними вокалізаціями. Надалі ця поведінка повторювалася через нерівні проміжки часу, однак зі зростаючою регулярністю, ще протягом дев'яти місяців; при цьому, періоди нерухомості об'єкта поступово подовжувалися, поки не досягли 24 годин на 280-й день експерименту. Після ще десяти днів спостереження за станом нерухомого об'єкта, було вирішено перервати експеримент. Коли м.н.с. Стеценко зайшла до камери з об'єктом й взяла його до рук, він поступово набув рухомості й, через декілька секунд, раптово почав активно імітувати котячі ласки, гучно муркотати й нявкати, й тикатись передніми "кінцівками" й "писком" в обличчя дослідниці. Об'єкт відмовився самостійно покидати руки дослідниці й пручався, через що його було насильно від'єднано від її тіла черговим співробітником служби безпеки. У процесі ним було відірвано частину лівої передньої "кінцівки" об'єкта. SCP-059-UA не проявив здатності до регенерації й шкутильгав увесь період до встановлення теперішніх умов зберігання.

---

Виноски

1. Денне світло.

2. Спостерігається під час сходу/заходу Сонця, високої хмарності, ночі й більшості видів штучного освітлення в домогосподарствах.

3. Наявність в D-1848-7 кішки підтверджується особовою справою; станом на момент проведення експерименту її було приспано у рамках організації прикриття вербування співробітника.