SCP-1003 – Дитина-солітер
рейтинг: +3+x

Об'єкт №: SCP-1003

Клас об'єкта: Кетер

Особливі умови зберігання: Наразі в Фонді зберігається 10 екземплярів SCP-1003-2 (позначених як SCP-1003-2-a-k), усі вони зберігаються в окремих камерах із суворою охороною в Біологічній Дослідницькій Зоні 13. Всі співробітники Біологічної Дослідницької Зони 13 повинні регулярно проходити обов’язкове тестування на ознаки інфекції SCP-1003. Співробітник, який бажає отримати доступ до SCP-1003-2-a-k, може зробити це лише явно вказавши мету дослідження. Під час досліджень слід забезпечити 4й рівень безпеки, та попередньо отримати письмовий дозвіл від O5-█. Під час входу до камери SCP-1003-2-a-k співробітники повинні бути одягнені в костюм біологічної безпеки, а після виходу з камери слід пройти інтенсивну дезінфекцію. За жодних обставин забороняється допускати жодних тварин ряду Хижі (Carnivora) до Біологічної Дослідницької Зони 13.

Опис: SCP-1003-1 є дорослим стрічковим черв'яком виду Echinococcus granulosus, який відомий тим, що викликає гидатидну хворобу1. Як і інші представники свого виду, SCP-1003-1 мешкає в тонкому кишечнику м’ясоїдних (зазвичай псових), де виробляє яйця, які виділяються з фекаліями хазяїна. Яйця можуть виживати до ██ років у зовнішньому середовищі.

Коли яйця потрапляють у шлунково-кишковий тракт людини (далі в тексті — "проміжний хазяїн2") через споживання зараженої їжі, з них вилуплюються личинки, які закопуються в тканини хазяїна. Саме на цьому етапі починають проявлятися аномальні властивості SCP-1003. Замість того, щоб розвиватися в цисти, личинки розвиваються в істот, схожих на людські ембріони (тут позначаються як SCP-1003-2). Переважна більшість екземплярів SCP-1003-2 гине, не встигнувши розвинутися. Ті, що виживають, зазвичай виявляються тими, що опинились вбудовані в багату поживними речовинами тканину — наприклад, в тканину печінки. Розвиваючись, вони поглинають поживні речовини з навколишніх тканин, що часто створює проблеми для проміжного хазяїна.

Розвиток SCP-1003-2 здебільшого відбувається за схемою нормального внутрішньоутробного розвитку людини, але швидше. На восьмому тижні паразит виглядає настільки ж зрілим, як тритижневий новонароджений, хоча має розмір восьмитижневого ембріона (приблизно 13-16 см). Досягнувши цієї стадії, паразит почне активно поглинати проміжного хазяїна зсередини, використовуючи гострі гачкуваті зуби. З цього моменту зростання SCP-1003-2 ще більше прискорюється. Коли він повністю поглине проміжного хазяїна (зазвичай це займає приблизно ███ хвилин), паразит розвинеться в дитину. На цьому етапі, залежно від маси проміжного хазяїна, паразит виглядатиме наче дитина віком від 10 місяців до 11 років, хоча в деяких випадках (якщо проміжний хазяїн страждає від патологічного ожиріння) паразит може виглядати на 13-15 років.

Після завершення поглинання SCP-1003-2 втрачає гачкуваті зуби, а також схильність до канібалізму, й з того моменту його практично неможливо відрізнити від людини. Більше того, SCP-1003-2 не матиме знання та спогадів щодо своєї природи. Він навіть володітиме набутими навичками (наприклад, мовою), що очікувалися б від дитини його "віку", незважаючи на те, що йому ніде було їм навчитися. Екземпляри SCP-1003-2 зазвичай забирають у дитячі будинки, а іноді усиновлюють прийомні батьки. Їхні єдині аномальні властивості на цій стадії полягають у тому, що ДНК якимось чином залишається ідентичною до Echinococcus granulosus, і що рідини їхнього тіла (включаючи піт і слину) містять протосколекси3 стрічкових черв’яків, які будуть заражати м’ясоїдних тварин, розвиватись в SCP-1003-1 і, таким чином, продовжувати цикл.

Додаток: Експерименти з SCP-1003 на таких тваринах, як велика рогата худоба та вівці (які є звичайними проміжними хазяїнами Echinococcus granulosus), виявили, що його аномальні властивості проявляються лише у людей, а в усіх інших випадках його життєвий цикл є нормальним, та викликає у проміжних хазяїв звичайну гидатидну хворобу.

Якщо не зазначено інше, вміст цієї сторінки доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License