SCP-108 - Портал у носі
рейтинг: +3+x
SCP108interior

Внутрішній вигляд SCP-108

Об'єкт №: SCP-108

Клас об'єкта: Безпечний

Особливі умови зберігання: SCP-108 у повній мірі зберігається усередині Суб'єкта 108-1. Суб'єкт 108-1 мешкає у стандартній камері розмірами 3 х 3 м, мебльованій будь-якими предметами, які запросить суб'єкт за умови, що ці предмети не створюватимуть загрози безпеці. Суб'єкту 108-1 дозволено залишати кімнату, вільно пересуватися і харчуватися у головній їдальні. Щодня проводиться медичний огляд Суб'єкта-108-1; за необхідності проводиться заміна фільтрів.

Опис: SCP-108 доступний через носову порожнину Суб'єкта-108-1. Сам суб'єкт являє собою жінку афро-американського походження, 51 року (див. додаток 108-1), що раніше працювала касиром у █████ ██████ ███████, невеликій господарчій крамниці в ████████████, Кентукі. З ██.█.████ SCP-108 мешкає у Зоні-17.

Ендоскопічне дослідження SCP-108 свідчить, що за ніздрями суб'єкта знаходиться не нормальна людська носова порожнина, а система бункерів, споруджених нацистською Німеччиною і призначених для конструювання та ремонту винищувачів "Messerschmitt Me 262" часів Другої світової війни. Дослідження за допомогою роботизованого ендоскопа показало, що ця система бункерів має внутрішні розміри приблизно 2 х 4 км, довша вісь при цьому проходить паралельно до основного вхідного/вихідного порталу. Розвідку ще тільки розпочато, але можна вже зараз сказати, що на території SCP-108 містяться сотні недобудованих літаків, а також три завершені. У комплексі знаходиться також велика кількість людських залишків, зосереджених навколо вхідного/вихідного порталу, серед яких є сильно розкладені трупи нацистських чиновників, військовослужбовців, гітлерюгендівців та цивільних осіб (можливо, мешканців України, задіяних у примусових роботах). Біля вхідного/вихідного порталу знайдено ознаки стрілянини, що підтверджує гіпотезу про те, що цивільні напали на німецьких військових і вбили їх у запеклій боротьбі. Деякі трупи мають ознаки канібалізму.

Дослідження за допомогою роботизованого ендоскопу триває, всередині змонтовано потужне світлодіодне освітлення (зібране послідовно, за допомогою техніки "корабель у пляшці"). Ендоскопічне вивчення інтер'єру SCP-108 виявило вибухостійку "ангарну браму" з подвійним шлюзом, достатньо широку, щоб через неї могли одночасно пройти два повністю зібраних винищувачі. Біля входу розташований конвеєр, який дозволяє приймати з одного боку брами пошкоджені винищувачі і деталі, а з іншого боку – виводити готові винищувачі. При повертанні голівки ендоскопа на 180 градусів видно дверний простір, який виглядає, як суцільно чорна поверхня з двома отворами у формі ніздрів. Один ніздреподібний отвір є тим, через який входить ендоскоп, а інший веде до внутрішньої частини людської носової порожнини. ДНК-тестування свідчить, що ця носова порожнина належить суб'єктові 108-1. Чорна поверхня непроникна і поглинає всі хвилі, які може випромінювати ендоскоп, хоча лишається пружною і піддається при дотику.

Очевидно, ця портальна система дозволяє здійснювати унікальні переходи у трьох напрямках. Якщо зовнішній світ позначити як A, приміщення заводу Me 262 – як B, а носову порожнину суб'єкта – як C, то переміщення між ними здійснюється наступним чином:

  • Будь-що (включаючи гази і світло) проходить з A до B.
  • Предмети, розміщені у B, опиняються у C.
  • Предмети, розміщені у C, опиняються у A.

З огляду на будову ангарної брами, можна припустити, що у 1944 році передбачалося, аби C і A були розташовані всередині та зовні дверей подвійного ангару у Темпельхофі.

Додаток 108-1: За словами суб'єкта, вона тренувалася показувати фокус "human blockhead" (забивання цвяхів до власної порожнини носа), готуючись виконувати роль клоуна на дитячому дні народження. Забивши до носа оцинкованого цвяха довжиною 4 см, вона випустила його з руки, і він впав у її носову порожнину. Відразу ж вона поскаржилася на "страшенний сморід плісняви", нудоту і дезорієнтацію. Спроба висякатися не дала помітного ефекту і не залишила слідів на хустці. Дихати через ніс вона могла нормально. Приблизно через три дні суб'єкт "звикла, що смердить, як у чорта в дупі" і виступила на дитячій вечірці на радість свого племінника.

Приблизно через тиждень ігнорування численних скарг на запах її подиху, суб'єкту діагностували пневмонію і прописали курс лікування рокситроміцином. Пневмонія піддалася антибіотикам, але тижнем пізніше відновилася. Дільничий лікар суб'єкта також помітив, що при обстеженні носової порожнини за допомогою отоскопа всередині видно лише чорноту, а не внутрішню частину носа. Після поміщення до лікарні з хронічною пневмонією під час обстеження за допомогою волоконно-оптичного ендоскопа з кабелем довжиною 1 м, всередину суб'єкта увійшов майже весь кабель. ЛОР побачив через ендоскоп щось, схоже на "нацистський значок із орлом". Зауваження спеціалістів по цій експертизі були збережені в цифровій картотеці паціентів та перехоплені Фондом під час планової перевірки ██████-████-██████-███-█████.

Суб'єкта було захоплено без інцидентів опергрупою Епсілон-9 під виглядом поліцейського спецзагону у ході нічної операції в червні 19██. Протягом операції з зачистки були ліквідовані дільничий лікар, ЛОР, 11 лікарняних працівників та двоє цивільних. Суб'єкт була обстежена співробітниками Фонду, після чого їй було надано повітряно-фільтраційні пристрої, які вдалося доставити всередину через ніздрі по частинах і зібрати за технологією "корабель у пляшці". Наповнення фільтрів слід замінювати по мірі його забруднення (приблизно один раз на тиждень), інакше суб'єкт буде змушена дихати атмосферою запечатаної нацистської братською могили.

Спочатку суб'єкт вороже поставилася до Фонду, але добре відреагувала на застосовані до неї протоколи психологічної обробки і на сьогодні змирилася зі своїм становищем. Запропоновано план щодо зберігання "резервних копій" всіх критичних даних Фонду у Зоні-62 всередині SCP-108: дані можуть бути записані на картки MicroSD або аналогічні компактні енергонезалежні носії та поміщені у ніздрі суб'єкта, якщо вдасться знайти для суб'єкта безпечне місце на випадок сценарію класу XK. Ведуться спроби знайти спосіб переміщення входу до просторового порталу з ніздрів суб'єкта в інше місце та виявити фізичне розташування цього бункера для визначення можливості альтернативного доступу.

Оцинкований цвях, з якого усе це почалося, досі не знайдений.

Якщо не зазначено інше, зміст цієї сторінки доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License