Об'єкт №: SCP-1207
Клас об'єкта: Безпечний
Особливі умови здержування: SCP-1207 слід зберігати загорнутим у непрозору тканину й утримувати у стандартній шафі для неживих об'єктів. Згідно зі стандартним протоколом про когнітивні загрози прямого впливу прямої видимості, SCP-1207 повинен перебувати під постійним відеоспостереженням кожного разу, коли його виймають із шафи з будь-якою метою (технічне обслуговування; проведення аналізів, експериментів; тощо).
Прямий контакт з SCP-1207 має бути зведений до мінімуму. Максимальний сумарний час прямого впливу об'єкта на окремих співробітників не має перевищувати 2 (дві) години протягом 30 (тридцяти)денного періоду або 24 (двадцяти чотирьох) годин протягом всього життя. Осіб, сумарний час впливу SCP-1207 на яких перевищує 2 (дві) години протягом 30 (тридцяти)денного періоду, слід негайно доправити на психологічну реабілітацію на час, необхідний для того, щоб позбавитись симптомів дисморфофобії. Такі співробітники не мають повертатись до виконання службових обов'язків, допоки успішно не пройдуть перепідготовку із введення даних і вичитки.
Опис: SCP-1207 — це зеркало, габаритами приблизно один метр на пів метра, у білій дерев'яній рамі, яка розфарбована візерунком із рожевих і червоних сердечок. Використовуючи метод оцінки об'єктів зеркального типу Кінскейла, науковці Фонду визначили, що психологічна загроза, яку несе об'єкт, незначна.
SCP-1207 — це металевий знак, розміром приблизно п'ятдесят на шістдесят сантиметрів, пофарбований у білий колір, з рельєфним написом "ЦЕ ЗЕРКАЛО А ТИ КУРКА ЛАПА" (sic). Це когнітивна загроза прямого впливу, яка проявляє три різні аномальні ефекти на суб'єкти в зоні видимості.
Перший і найбільш очевидний ефект полягає у тому, що будь-яка зряча людина ссавець хребетна істота, яка піддається прямому впливу SCP-1207, сприйматиме об'єкт як дзеркало, навіть якщо усвідомлює його справжню природу; суб'єкти, не здатні розпізнати SCP-1207 як дзеркало, будуть сприймати SCP-1207 як джерело територіальної загрози. Люди однаково описують дзеркало як таке, що міститься у білій дерев'яній рамі з "рожевими та червоними сердечками", однак детальніші описи різних суб'єктів різняться. Суб'єкти із зав'язаними очима стверджують, що SCP-1207 на дотик "гладкий та склоподібний" та "дерев'яний по краях", а сліпі суб'єкти навпаки повідомляють, що SCP-1207 на дотик "металевий та нерівний".
Однак попри відчуття та реакції постраждалих слід зазначити, що SCP-1207 насправді не функціонує як дзеркало.
Другий аномальний ефект полягає у тому, що у суб'єктів, підданих впливу SCP-1207, швидко розвиваються симптоми дисморфофобії під час того, як вони розглядають свої "зображення". Людські об'єкти висловлюють різноманітні скарги щодо своєї зовнішності: від "У мене не такий зріст" і до "Моє татуювання криве", завжди закінчуючи висновком: "Я недостатньо крутий". Нелюдські суб'єкти, спроможні розпізнавати себе у дзеркалі, нав'язливо намагаються доглядати за собою.
У міру того, як сумарний час впливу SCP-1207 збільшується, суб'єкти починають змінювати свою зовнішність, намагаючись "виправити" себе (як правило, шляхом застосування косметики). Суб'єкти, які не мають доступу до косметики, вдаються до самокаліцтва. Коли ж вони бачать себе у справжньому дзеркалі, то виявляють задоволення змінами. Однак, якщо їх ще раз піддати впливу SCP-1207, вони знову знайдуть недоліки у своїй зовнішності.
Третій аномальний ефект полягає у тому, що у суб'єкта, який піддається прямому впливу SCP-1207, поступово розвиваються симптоми дислексії із втратою здатності до письма та розпізнавання орфографічних помилок. Цей ефект діє лише на осіб, знайомих з українською мовою, та завжди починається із постійного написання суб'єктом слова "дзеркало" як "зеркало"1. Викликаний SCP-1207 ефект є тимчасовим, однак фактори, що впливають на швидкість одужання суб'єкта, досі не визначені.
SCP-1207 був виявлений у покинутому складському приміщенні у [ВИДАЛЕНО], яке використовувалось як робочий простір членами групи особливого інтересу, відомої під назвою "Ну Як, Круто?". Існує теорія, що SCP-1207 мав стати основою певної (незавершеної) інсталяції. Записи, залишені митцем, вказують, що закінчена вона була б "роздумом про суть того, як те, як ми бачимо себе, формує те, чим ми є".