Нічний охоронний протокол "Периметр-3"
Денний охоронний протокол "Периметр-1"
Пов'язаний з ГОІ НДІ "Прогрес"
S
E
K
T
N
0
Умова-час
A5
A4
A3
A2
B5
B4
B3
B2
C5
C4
C3
C2
D5
D4
D3
D2
E5
E4
E3
E2
KETER
AAA
EEE
Ȼ
?
T
{$k-class}
Vedist I
Vedist II
Vedist III
Vedist IV
Vedist V
Vedist VI
SCP-1373-RU
Об'єкт №: SCP-1373-RU
Клас об'єкта: Евклід
Особливі умови зберігання: Об'єкт охороняється вдень (з 6:00 до 22:00) згідно зі стандартним протоколом "Периметр-1", а увечері та вночі — згідно з протоколом "Периметр-3". Будь-які проникнення на територію комплексу можливі тільки після узгодження з куратором SCP-1373-RU. Якщо безпосередньо біля співробітника виникає музична композиція будь-якого виду (найімовірніше — виконана на піаніно), необхідно оголосити тривогу та передислокуватися до точки збору. У випадку зміни тональності вищезгаданої композиції на низьку "різку" необхідно негайно закріпити себе до найближчого дерева або іншого міцного об'єкта, активувати аварійну лампу, камеру та радіопередавач. Ухвалення рішення про порятунок атакованого співробітника покладене на командира загону.
Приклад можливої музикальної композиції1:
Група утримання зобов'язана вступити у бій з SCP-1373-RU-1 під час спроб об'єкта покинути кордони периметра. У випадку невдачі охоронним загонам необхідно здійснити тактичний відступ зі збереженням контролю за переміщеннями об'єкта.
Опис: SCP-1373-RU — це піонерський табір «██████████», який не функціонує з 1979 року. Об'єкт розташований в █████████████ мішаному лісі, Нижньогородська область. На території SCP-1373-RU побудовано комплекс будівель: триповерховий житловий корпус, жилі будиночки, господарський блок, їдальня, адміністративна будівля, спортивно-ігровий зал, ігрові майданчики та естрада. До табору веде одна єдина асфальтна дорога, а найближчий населений пункт знаходиться на відстані близько 6 кілометрів.
SCP-1373-RU привернув увагу Фонду повідомленнями про зникнення так званих "сталкерів" у "згубному місці". На етапі збору первинної інформації агенти підтвердили інформацію про випадки зникнення людей на території об'єкта. Згідно з місцевими чутками, у таборі в кінці 70-х років відбулося масове вбивство. Декількох працівників табору знайшли задушеними, а решта (разом з 6 вихованцями) зникли безвісти. Агенти Фонду не змогли віднайти жодної стенограми допитів вцілілих учасників події. Скоріше за все, влада СРСР здійснила масштабні заходи з приховування трагедії.
Аномальна властивість SCP-1373-RU проявляється коли на його території присутня сутність SCP-1373-RU-1, яка імовірно знаходиться в активному стані тільки в темний час доби. На сьогодні Фонд не має достатньо інформації для загального опису об'єкта, дослідження продовжуються. Задля ознайомлення з наявними даними відкрийте Додатки.
Стенограма відеозапису проникнення на об'єкт МОГ Іпсилон-1 "Світляки"
██.██.████, 02:15
Довідка: МОГ Іпсилон-1 "Світляки" складається з 5 осіб і створена для боротьби з тілесними, зміннотілесними та безтілесними сутностями, що пов'язані з окультними тавматургічними практиками. Загін озброєний різноманітними технічними та окультними пристосуваннями, необхідними для протидії та затримання вищезазначених об'єктів. Часта робота в умовах темноти та специфіка об'єктів змушує групу користуватися налобними ліхтариками навіть при загрозі демаскування — цільові сутності, як правило, погано спостерігаються крізь прилади нічного бачення. В процесі бойових виходів ПНБ та тепловізор використовується лише двома бійцями, ведучим та замикаючим, які контролюють ситуацію на далеких дистанціях, доки решта співробітників проводять безпосереднє спостереження на коротких дистанціях (у зоні дії ліхтарів).
За добу до операції (у денний час) на об'єкт відправили співробітника класу D, який поверхнево дослідив територію табору та не виявив нічого підозрілого. Згідно з програмою досліджень було заплановано низку додаткових проникнень, зокрема у нічний час, однак ██.██.████ близько 23:40 відбувся Інцидент 1373-RU-1, в результаті якого зник наглядач, що чергував біля воріт об'єкта. Дослідивши уривчасті повідомлення по рації, відповідальний співробітник прийняв рішення викликати МОГ Іпсилон-1 "Світляки" для пошуку зниклого агента та сутності, що викрала його.
Початок відеозапису
Безмісячна ніч, видимість вкрай низька. У кадрі видно чотирьох бійців з увімкненими налобними ліхтариками, що вишикувалися шеренгою. Оператор проводить короткий інструктаж, й група починає рухатись "ромбом" з замикаючим п'ятим бійцем, розбитою асфальтною дорогою. З темряви з'явилися обриси іржавих воріт табору з написом "Ласкаво просимо".
Командир Υ-1 (пошепки): Перший, четвертий, гасіться.
Ведучий та замикаючий вимикають налобні ліхтарі та переходять на нічне бачення.
Група пересувається асфальтною стежкою вглиб території табору.
Перший Υ-1 (пошепки): Ціль! На одинадцяту годину, двісті метрів, біля пари ялин. Не рухається.
Командир Υ-1 (пошепки): Зрозумів, спостерігаю.
Загін уповільнюється та просувається пригнувшись.
Перший Υ-1 (пошепки): Відбій. Це статуя сурмача.
Командир Υ-1 (пошепки): Відставити, вогонь по голові. Звичайними.
Ведучий стріляє з безшумної снайперської гвинтівки. Голова статуї вибухає з невеликим ляском. Нічого незвичного не відбувається.
Командир Υ-1 (пошепки): Продовжуємо, ми й так пошуміли. До будівлі їдальні, пішли.
Група займає позиції біля стін та заглядає крізь вікна. Другий боєць закидує у вікно шашку з особливим газом "█████████", після чого загін одразу заходить всередину. Камери фіксують покинуте, вкрите шарами пилу приміщення кухні. Усюди лежить металеве приладдя, тарілки, великі каструлі та інший посуд. Зненацька, у сусідній кімнаті чітко чути слабкий гуркіт.
Командир Υ-1 (у пів голосу): Третій, позиція!
Боєць обережно заглядає крізь дверний отвір камерою на штативі, та вивчає картинку за різними типами запису.
Третій Υ-1: Нікого! Маленьке приміщення з газовими плитками.
Командир Υ-1: Чорна граната.
Третій закидує до кімнати гранату. Після ляску група проникає всередину приміщення, що майже повністю вкрите чорною кіптявою. Боєць номер два обстежує кімнату лічильником Коля.
Другий Υ-1: Чисто. Одинадцять Коль, без збурень. Певно, то пацюки.
Загін заходить до приміщення їдальні, яке освітлює крізь вікна місяць, що вилинув із-за хмар. Затримавшись біля входу й візуально перевіривши залу, група починає рухатись уздовж столів.
Оглянувши будівлю, МОГ швидко рухається до сусіднього адміністративного блоку. Після швидкого огляду першого поверху група підіймається нагору та проникає до кабінету зі скляною табличкою "Директор". Увагу вояків привертає велика кількість розкиданих по підлозі документів, вирваних з книг та зошитів аркушів, та порожніх картонних тек "СПРАВА" з написами "ВРД" та різноманітними датами. Присутні сліди обпалення, ймовірно, що папери намагалися спалити. Командир МОГ наказує бійцям забрати деякі документи на свій розсуд.
Третій Υ-1: Командире, сюди.
Боєць номер три показує в камеру відчинений електричний щиток у стіні. У кадрі видно тумблер "увімкнути/вимкнути" та округлий регулятор зі шкалою "0 - 1/4 -1/2 - 3/4 - 1".
Командир Υ-1: Сумніваюся, що тут справа для нас. Добре, не розслабляємось, просуваємся до житлового блоку.
Загін переходить до жилої триповерхової будівлі. Вояки оглядають перший поверх та знаходять на дерев'яній підлозі пилові сліди від волочіння, слідів кроків немає.
Командир Υ-1 (у пів голосу): По черзі. Спочатку підвал.
Група пересувається максимально тихо та спускається донизу. Командир пошепки нагадує, що співробітник класу D не став обстежувати це приміщення. Внизу знаходять трохи підтоплене технологічне приміщення з гнилими трубами та електричним щитком. У кінці підвального коридору бовваніють прочинені двері. Перший боєць кидає всередину одразу дві гранати — маркерну "чорну" та газову. Зайшовши, група виявляє дивну проіржавілу конструкцію округлої форми, яка містить у собі кілька антен та розбитий грушоподібний скляний об'єкт у центрі. Стіни приміщення вкриті дротами та шумоізоляцією.
Командир Υ-1 (пошепки): Якого дідька тут взагалі коїлося? Чи потрібні ми тут взагалі?
Група повертається на перший поверх.
Другий Υ-1 (пошепки): Попереду. Це ж ноги.
Група спостерігає людські ноги, що звисають з другого поверху, які видно приблизно до колін. Ведучий боєць швидко забігає на сходовий майданчик та займає бойову позицію. Після того, як піднявся командир, камера вихоплює тіло, що висить на бильцях майданчика другого поверху. Обличчя суб'єкта повністю приховане за невизначеною білою субстанцією. Група підіймається нагору.
Четвертий Υ-1 (пошепки): Це наш агент. Що у нього на обличчі?
Третій боєць знімає частину субстанції піднятим з підлоги каменем та вивчає її. Рот мерця відкривається, вириваючи з себе великий потік в'язкої білої речовини.
Третій Υ-1 (пошепки): Командире, думаю все ж таки ця робота по нашій частині. Це зубна паста.
Четвертий Υ-1 (пошепки): От чорт, оце так тиха година.
Командир Υ-1 (пошепки): Зібралися. Йдемо далі.
Загін оглядає спальні другого поверху. Усі незвичайні або цікаві знахідки бійці відмічають невербально. Промінь світла вихоплює металеві ліжка, покинуті дитячі речі, іграшки, зошити. Один з них, що підписаний ручкою як "Щоденник ████ ███████" командир жестом наказав узяти з собою. Загін оглядає кімнату відпочинку другого поверху. Біля запиленого старого піаніно на стіні висить велике дзеркало.
Другий Υ-1 (пошепки, дуже тихо): Дзеркало.
Командир Υ-1 (пошепки): Прийнято. Діставай лічильник.
Другий Υ-1 (пошепки, дуже тихо): Командире, ти не зрозумів. Його ж не було на тому відео, що D-шка знімала. Воно там розбите висіло.
Командир Υ-1 (пошепки): Дідько. До бою!
Група займає позиції, командир стріляє з пістолета по дзеркалу. Скло розбивається, а за ним видніється коридор, що простирається у пітьму.
Другий Υ-1 (пошепки, дуже тихо): Позапросторовий, за цією стіною вулиця має бути.
Третій боєць розламує та з силою закидує до тунелю зелені ХДС. Сяйнисті палички пролітають десь з півтора метра та відскакують від невидимої перепони. "Коридор" виявляється невеликою кімнатою.
Другий Υ-1 (пошепки, дуже тихо): Показуха. Пітьма несправжня.
Командир Υ-1: Але це не скасовує позапросторовості. Робимо заміри та йдемо геть.
Вимірювання за допомогою лічильника Коля знову є безрезультатним. Група заходить до сусідньої кімнати, і тут, зненацька, на записі виникає слабкий звук гри на піаніно. Відтворена мелодія проста та не містить неприємних за змістом фрагментів, але при цьому викликає у слухачів не пов'язане з інформаційною небезпекою відторгнення. Загін терміново повертається до кімнати з дзеркалом. Піаніно стоїть закритим.
Відновлена з фрагментів запису мелодія. Безпечна для слухання
Командир Υ-1: Це не звідси. Назад до сходів.
Група повертається й виявляє, що звук надходить з третього поверху. Піднявшись, бійці займають позиції на сходовому майданчику. У кінці довгого коридору з-за рогу з'являється ширяюча над підлогою темна постать у просторому одязі.
Командир Υ-1 (криком): Ворог! Голки до бою!
Другий і третій бійці стріляють з голкометів у ціль. Спеціальні ЕМ-голки та голки, вкриті [ВИДАЛЕНО] не завдають їй жодної шкоди. Фігура, невідривно дивлячись вперед, починає плавно летіти по коридору, монотонно наближаючись до загону. Фіксована мелодія зненацька переходить на низькі ноти, змінивши звучання на "різке".
Командир Υ-1: Готуйте сітки! Накидуй, давай! Другий, встановлюй блоки!
Боєць номер два біжить назустріч фігурі, кидає у кількох метрах від неї на підлогу два пристрої, з'єднані дротом та повертається. Сутність без перешкод проходить крізь нитку. Боєць розсипає сіль та шпильки, але фігура проходить і крізь них. У ціль летить кілька магнітних сіток з підствольних гранатометів і кілька газових гранат. Результат відсутній.
У відчаї, командир використовує підствольну фугасну гранату, обваливши фрагмент стелі. Перед сутністю утворюється завал, який не є значною перешкодою для звичайної людини. Фігура зупиняється й мовчки дивиться перед собою. Стає можливим розгледіти попільно-сіре обличчя пристаркуватої жінки з цілковитою відсутністю прояви емоцій та міміки. Сутність певний час нерухомо стоїть, а згодом безшумно розвертається у повітрі й рухається в бік обхідного шляху через сусідню спальню.
Командир Υ-1 (криком): Швидко, доки вона не повернулася! Став стіл поперек сходів і тікаймо!
Бійці блокують сміттям та меблями майданчик, встановлюючи для надійности свічки SCP-████ та ще одну магнітну пастку. Група бігом спускається на майданчик другого поверху та лишається там. Після незвичайно гучного "ляску" "різка" мелодія зникає. На записі чути лише важке дихання співробітників.
Командир жестами наказує спуститися донизу, а сам заглядає до коридору другого поверху. Камера фіксує порожнє приміщення. Група спускається ще нижче. Зненацька на записі виникають крики про допомогу від номера чотири. Озирнувшись, оператор знімає чорну сутність, що стоїть трохи нижче майданчика другого поверху та тягне бійця за зап'ясток. Втративши рівновагу, номер чотири падає на підлогу, постать тягне його сходами нагору.
Бійці два та три відкривають вогонь зі звичайної та голкової зброї, а згодом намагаються відтягнути номера чотири за ноги. Після кількох секунд опору фігура облишає спроби тягнути жертву нагору й зненацька починає душити її. Дії загону не дають жодного результату. Постать продовжує душити номера чотири, хоча у нього вже не спостерігаються ознаки життя.
Командир Υ-1 (криком): Усі до виходу! Відступаємо.
Подальший відеоряд містить хаотичну зміну кадрів бігу групи по центральній алеї. Видимість стає задовільною після виходу місяця з-за хмар, тому група вимикає тут налобні ліхтарі. На відеозаписі знову з'являється ледве чутна мелодія, яка виконується на піаніно.
Перший Υ-1: Вона тут! Ліворуч, серед дерев!
Темна постать дуже швидко рухається навперейми та перекриває шлях до вхідних воріт.
Командир Υ-1 (криком): Врозтіч! Виходимо до точки збору через ліс!
Група розділяється на частини та рухається у різні сторони. Командир продовжує рух крізь зарості наодинці. Звук мелодії зник. Десь неподалік чути коротку автоматичну чергу й одиничний крик, трохи згодом — ляск гранати. Оператор повільно рухається вперед, на записі чути лише хрускіт гілля та шелест листя. Місяць короткочасно заходить за хмару і видимість зменшується до мінімуму. Командир вмикає налобного ліхтаря. Зображення короткочасно засліпляється, після стають видимими освітлені ліхтарем гілки дерев. Темна фігура стоїть прямо напроти командира. Нізвідки звучать три низькі "різкі" ноти. Постать хапає оператора руками, відеозапис переривається.
Кінець відеозапису.
Результати операції: Командир МОГ Іпсилон-1 "Світляки" зник безвісти й визнаний загиблим, його радіоідентифікатор був активний ще десять хвилин після нападу і перестав функціонувати на території житлового блоку. Тіла бійців номер чотири та номер три (підірвав себе гранатою у лісі) були евакуйовані у денний час співробітниками класу D. Інша частина групи вдало покинула територію табору та винесла з собою важливі документи. До розробки методів активної протидії аномалії проникнення на територію табору заборонено.
«Політ думки над матерією»
… отримує свої знання про світ, що оточує його через безпосередній контакт з ним. Це, звісно, правда, як і володіння вродженою інформацією, яка міститься у геномі. Одначе, сучасна наука втрачає із виду ще один важливий канал отримання інформації, яким активно користуються дітлахи й майже ніколи – дорослі. Зв'язок з ноосферою.
Останні дослідження НДІ підтвердили, що [ВИДАЛЕНО] головного мозку здатен приймати інформацію з ноосфери, всесвітнього сховища накопиченої людством мудрості. Здорова доросла людина, яка не страждає психічними та іншими хворобами, що пов'язані з фізичним пошкодженням головного мозку, майже не сприйнятлива до впливу ноосфери, загалом бувши у цьому випадку «донором» інформації, і значно меншою мірою – «реципієнтом». [ВИДАЛЕНО] людського мозку забезпечує ефективне поглинання знань лише у перші 1,5 – 2 роки життя, після чого переходить до малоактивної фази, виконуючи свою загальновідому [ВИДАЛЕНО] функцію.
Ноосфера допомагає маленькій людині освоїтися у новому для себе світі, лишаючи її наодинці з матеріальним тільки за наявності формування власного «Я» та відокремленні себе від навколишнього середовища. Спогади про контакти з інформаційним полем та поглинуті знання втрачаються як непотрібні (бо до тієї пори дитина дублює більшість отриманої інформації власним досвідом) або сприймаються як фрагменти забутих сновидінь (або усвідомлюються як фантастичні).
Для дорослої людини специфіка роботи [ВИДАЛЕНО] передбачає виключення логічного апарату з процесу обробки даних, отриманих з ноосфери. Тим самим, прийняту «ззовні» інформацію неможливо усвідомити, а у деяких випадках – і запам'ятати. Такий канал зв'язку може використовуватися організмом в екстрених випадках, наприклад для цілей самозбереження при нестачі даних в умовах загрози. Існують і інші приклади контактів з ноосферою, що, як правило, не мають гострої потреби. Більшість з них ми звикли називати «інтуїцією».
Чому ж природа приховує від нас таке важливе джерело знань? Існує декілька відповідей на це питання. По-перше, для захисту свідомості людини та її головного мозку від перенавантаження. По-друге, згасання функції [ВИДАЛЕНО] відбувається саме під час формування індивідуальності людини, усвідомлення нею себе та свого місця (у вузькому сенсі) в середовищі. Ймовірно, продовження отримання інформації через ноосферу (як і якісне збільшення зв'язків з нею, а також ускладнення отримуваних знань) може перешкоджати формуванню особистості як такої та сприяти об'єднанню усіх людей у єдину інформаційну мережу, що неминуче призведе до виникнення «колективного розуму». Суспільство такого типу отримає значну кількість переваг перед сучасним, однак роль головного мозку у цілому, та більшості мозкових процесів зокрема буде знівельована, що вимагатиме примітивізації цього органу. По суті, це означатиме звичний інволюційний процес, спрощення, яке буде адекватним у ситуації, що склалася. Згідно з розповсюдженою у Бюро №3 думкою, [ВИДАЛЕНО] взяло на себе функцію «ноосферного приймача» десь в епоху [ВИДАЛЕНО][ВИДАЛЕНО]. До того моменту людський мозок вже досяг досить високого рівня досконалості, що визначило подальший вектор еволюційного розвитку – індивідуальна, а не колективна свідомість. Враховуючи цей факт, призначення органа стає очевидним. Можливо, ми маємо справу з атавізмом, ще не до кінця відкинутим еволюцією, або з якимось абсолютно іншим функціоналом, який ми досі не змогли усвідомити. Якщо вдасться довести факт використання древніми людьми можливостей контакту з ноосферою, то перед наукою постане питання пошуку серед старих легенд, міфів і ритуалів інформації про ці практики (докладніше про це в розділі "Заборонені знання малих народів та людей давнини").
Наука не заперечує можливості існування виду, що використовує «колективний розум» та здатного при цьому забезпечити науково-технічний та соціальний прогрес, отже, така участь не є еволюційним тупиком. З позиції сучасної людини модель «колективного розуму» викликає стійке відторгнення, засноване на асоціаціях з мурахами або бджолиним суспільством, де роль індивіда невелика, а сам він є легкозамінним придатком. На щастя, людство уникнуло такої участі, однак, можливе розширення свідомості людей повинне бути поступовим та обережним, аби зберегти баланс між індивідуальним та колективним.
Як стверджувалося вище, формування додаткової функції [ВИДАЛЕНО], можливо, не було випадковим і може принести вагомі плоди в найближчому майбутньому. Вважати, що еволюція сформувала цей орган для майбутнього використання в період, коли людство буде до цього готове як морально, так і фізично, антинауково. Втім, НДІ не має інших версій по цьому питанню. Існування додаткової функції [ВИДАЛЕНО] в нашу епоху пояснюється необхідністю доповнювати інформаційне поле наявними знаннями, тобто здійснювати наповнення ноосфери для майбутніх поколінь. Невелике «розблокування» цієї здібності має непомітно допомагати людині у нестандартних ситуаціях.
Чим цікава науці здібність людини сприймати ноосферу? Відповідь проста, якщо нам вдасться хоча б трохи «прочинити» цю можливість, суспільство отримає багато переваг, починаючи зі спрощення (або навіть ліквідації) інституту освіти, до значного прискорення НТП та формування постлюдини. Очевидно, що саме дитячий мозок через свою велику сприйнятливість до інформаційного поля та меншого періоду «закостенілості» повинен стати ключем для наукового прориву. Перші результати досліджень по проєктах «Вдосконалення радянських дітей» та «Можливості розширеного мозку» вселяють впевненість у наші плани зробити СРСР піонерами в освоєнні ноосфери.
Але існує й інша, малоприємна та неочевидна на сьогодні можливість, через яку, можливо, природа приховує від нас наш «ноосферний приймач». Первинні дослідження встановили, що контакт з ноосферою здатен мінімально здійснювати направлений вплив на навколишню матерію, викликаючи в ній певні незначні, непомітні зміни. Цілковита реалізація цієї можливості для свідомого невеликого корегування навколишнього середовища під різноманітні потреби можлива при зовсім іншому якісному рівні використання головного мозку, говорити про який поки рано. Заглядаючи у майбутнє варто зазначити, що при зростанні можливостей людини перед суспільством постане питання про стримання та контроль колективної свідомості.
26
НДІ "ПРОГРЕС"
Бюро №3 "Ноосфера"
Журнал проведених заходів в рамках програми "ВРД"
День 1 | Пробний запуск. 1/2, 1 година 15 хвилин. Пристрій працює штатно. |
День 2 | Робочий запуск. 4 години 15 хвилин. |
День 3 | Робочий запуск. 4 години 15 хвилин. |
День 4 | Робочий запуск. 4 години 15 хвилин. |
День 5 | Низка тестів. Результати відсутні. Робочий запуск. 4 години 15 хвилин. |
День 6 | Досліди з трансляцією думкоформ між двома дітьми: відгаданих мастей карт – 20%. Досліди з впливом на матерію: відгаданих результатів підкидання монет – 53%. Тести, що відкидають можливість правильних відповідей з використанням логіки й знань - без результатів. Робочий запуск. 4 години 15 хвилин. |
День 7 | Відгаданих мастей карт – 45%, відгаданих результатів підкидання монет – 60%. Виявлено кореляцію: зростання кількості правильних відповідей зі зростанням кількості одночасно опитаних дітей. Робочий запуск. 4 години 15 хвилин. |
День 8 | Скарги на головний біль. Відгаданих мастей карт – 40%, відгаданих результатів підкидання монет – 40%. Тести без результатів. Робочий запуск. 4 години 15 хвилин. |
День 9 | Скарги на сильний головний біль та безсоння. Відгаданих мастей карт – 55%, відгаданих результатів підкидання монет – 60%. Тести без результатів. Робочий запуск. 4 години 15 хвилин. |
День 10 | Втрата апетиту, нудота. Тести скасовано. Робочий запуск скасовано. |
День 11 | Робочий запуск на 1/4. 4 години 15 хвилин. |
День 12 | Фізичний стан задовільний. Відгаданих мастей карт – 26%, відгаданих результатів підкидання монет – 54%. Тести без результатів. Відставання від графіка. Робочий запуск на 3/4. 4 години 15 хвилин. |
День 13 | Відгаданих мастей карт – 55%, відгаданих результатів підкидання монет – 60%. Перші результати в тестах. Розв'язки знайдено у 20% випадків. Робочий запуск на 3/4. 4 години 15 хвилин. |
День 14 | Відгаданих мастей карт – 80%, відгаданих результатів підкидання монет – 68%. Розв'язки знайдено у 45% випадків. Виявлено здатність відгадувати карти у 45% випадків без допомоги стороннього (несподіваний результат, необхідне коригування програми досліджень). Робочий запуск на 3/4. 6 годин 15 хвилин. |
День 15 | Повністю відгаданих карт (масть і старшинство) – 100% відгаданих результатів підкидання монет – 86%. Розв'язки знайдено у 80% випадків. Робочий запуск на повну потужність. 6 годин 15 хвилин. |
День 16 | Відгаданих результатів підкидання монет – 100%. Вгаданих результатів футбольних матчів та інших віддалених випадкових подій – 4%. Відгаданих результатів підкидання монет чужою людиною в іншому приміщенні – 46%. Доведено неможливість «передбачати» незалежні від суб'єкта події. Ймовірно, виявлено підтвердження трансляції думкоформ в ноосферу з подальшим їх впливом на навколишнє середовище через «очікування» того, як себе має повести матерія (досліди с монетою). |
День 17 | 00:04 У всьому таборі потухла електрика. З житлового блоку розбігаються діти, усюди гамір. Телефон мовчить, що коїться – не зрозуміло. Пузанов вже побіг туди з Васильєвою. |
00:17 Прибігла Ганночка із 3 групи, уся в сльозах, істерика. Єдине, що зміг з неї вибити: "вони не хотіли, аби було по-справжньому", "їх старшокласники навчили", "не думали, що вона прийде" й "Мишко грав на піаніно, щоб було страшніше", "тітка вихователька зараз намагається забрати у неї друзів". Що вони накоїли. Що ми накоїли. | |
00:25 Усі розбіглись хто куди. Нікого не видно. Чув несамовитий крик Васильєвої. | |
00:36 Все стихло. Доведеться йти туди самому. |