SCP-150-UA - Яскрава пригода

Об'єкт №: SCP-150-UA	Рівень допуску 2/150-UA
Клас об'єкта: Безпечний	Засекречено

---

Текст на форзаці SCP-150-UA

Особливі умови зберігання: SCP-150-UA має зберігатися в стандартній комірці для аномальних предметів із високим рівнем захищенності. Експерименти з SCP-150-UA мають бути попередньо схвалені головою дослідницької групи Огеренко А. В.

Оновлення від 25.01.2012: Експерименти з SCP-150-UA заборонено особистим наказом голови дослідницької групи Огеренко А. В.

Опис: SCP-150-UA це книга в твердій обкладинці без ілюстрацій, із назвою "Лицар проти чудовиська".

На першому форзаці присутній напис від руки синім чорнилом: "З днем ​​народження! Це - повість про відважного героя, який зустрівся віч-на-віч із небезпеками та перешкодами, але не здригнувся й сміливо витримав усі удари долі. Та не проста повість, а чарівна! Ти от завжди хотів сам стати головним героєм, тепер зможеш! Це бажання вмить здійсниться, треба лише прочитати цей текст уголос." Будь-який інший текст у книзі відсутній, всі інші сторінки являють собою чисті аркуші паперу без нумерації. Аномальні властивості SCP-150-UA проявляються після того, як індивід бере книгу в руки та прочитує напис на форзаці вголос.

Відразу після скоєння цих дій суб'єкт зникає з осяжної реальності, а на аркушах SCP-150-UA починає поступово з'являтися текст, що описує дії суб'єкта і події, що з ним відбуваються, в стилі художньої літератури. Суб'єкт описується у ролі героїчного лицаря у світі стереотипного магічного середньовіччя, типового для робіт жанру “високого фентезі”. Цей текст повністю відображає переживання піддослідних після активації SCP-150-UA та завжди має ідентичний початок: поява суб'єкта в стереотипному для жанру селищі, чиї жителі просять його вбити чудовисько,¹ яке живе в печері на північ від поселення. Для виконання цього завдання суб'єкт повинен здійснити подорож, яку можна умовно розділити на п'ять локацій, останньою з яких є лігво SCP-150-1-UA.

Згідно зі свідченнями піддослідних, світ SCP-150-UA зображений у яскравих тонах і має вкрай оптимістичну, ідеалізовану атмосферу. Дизайни персонажів часто описувалися суб'єктами як “мультяшні” та "кумедні", також відзначалася відсутність крові та сцен жорстокості під час боїв, незважаючи на велику кількість та різноманітність ворожих персонажів. Перебуваючи всередині сюжету SCP-150-UA, суб'єкт здобуває низку фізіологічних альтерацій, серед яких надлюдська сила, спритність та витривалість. Відзначається відсутність почуття болю та втоми, а також потреби угамовувати базові фізіологічні потреби. Кожен із суб'єктів також демонстрував ідеальні навички поводження з будь-якою знайденою протягом сюжету зброєю чи предметом, незважаючи на відсутність необхідних знань у реальності. Сюжет SCP-150-UA є лінійним за своєю структурою. Всі персонажі, яких зустрічає суб'єкт, мають вкрай просту і передбачувану поведінку. Особи, здатні говорити, можуть вимовляти лише по кілька реплік, однакових для кожного проходження. Завдати шкоди можна лише персонажам, що ідентифікуються як ворожі, дружні ж є цілком невразливими. Будь-яка реакція персонажів на відходження від сюжетної лінії або неординарні дії з боку суб'єкта відсутня. Жодних ознак самосвідомості у більшості персонажів усередині SCP-150-UA не виявлено, єдиним винятком із цього спостереження є [ВИДАЛЕНО].

Ворожі персонажі здатні завдавати суб'єкту шкоди своїми атаками незважаючи на відсутність больових відчуттів, що може призвести до "смерті" суб'єкта всередині сюжету. У такому разі активна фаза SCP-150-UA миттєво припинялася, а піддослідний знову з'являвся на тому ж місці без будь-яких фізичних ушкоджень. Опитані співробітники класу D повідомляли, що в момент появи відчували оптимізм, почуття надії та приплив мотивації для того, щоб спробувати перемогти SCP-150-1-UA у майбутньому. Протягом наступних двох годин суб'єкт може знову активувати SCP-150-UA і повернутися на те ж місце всередині сюжету, щоб продовжити мандрівку. Коли цей час минає, текст усередині SCP-150-UA повністю зникає і об'єкт повертається в інертний стан, але знову може бути активований тим же способом для початку нової подорожі. Інший теоретично можливий спосіб закінчити сюжет SCP-150-UA – перемога над SCP-150-1-UA, проте на даний момент це не вдалося жодному з піддослідних, головним чином через стрімку [ДАНІ ВИДАЛЕНО].

Додаток.150.А: Опис локацій, представлених сюжетом SCP-150-UA

---

Поселення

Локація №: Один

Уривок типового опису локації в SCP-150-UA: Чудні округлі будиночки з солом'яними стріхами манять своєю чарівною простотою, а з димоходів вгору здіймаються стовпи різнокольорового диму. Повітря тут сповнене запахів свіжих овочів і випічки з пекарні неподалік. Навколо панують вигуки, стукіт теслярських інструментів і скрип возів – працьовиті селяни ніколи не сидять без діла. Невисокі місцеві у величезних капелюхах посміхаються лицарю по дорозі, щиро бажають йому удачі та пропонують допомогу. Хоч наш герой тут зовсім недавно, але вже почувається своїм, неначе прожив у цьому надзвичайному місці все своє життя.

Дружні персонажі: Представлені кількома десятками невисоких індивідів у яскравих капелюхах, що нагадують шапки грибів. Ці персонажі називають себе просто "селянами", особистих імен не мають. Більшість селян говорить має лише дві-три репліки та не може ніяк взаємодіяти із суб'єктом окрім розмов. Проте, у селищі також можна знайти кілька селян що мають певні професії та можуть торгувати із суб'єктом. Наприклад, "знахар" може продати лікарські трави, що відновлюють здоров'я лицаря, а також різноматні зілля, що на обмежений час підвищують фізіологічні здібності суб'єкта. "Капітан" може навчити суб'єкта новим прийомам, а "коваль" — підвищити стійкість броні або боєздатність зброї. Валютою виступають золоті монети, які суб'єкт може знайти під час подорожі.

Ворожі персонажі: Відсутні.

Рівень небезпеки: Небезпека відсутня

Гущавина

Локація №: Два

Уривок типового опису локації в SCP-150-UA: Могутні крони багатовікових дерев тут закривають небо і ледве пропускають сонячне проміння, а в повітрі витають запахи квітів та хвої. Але мудрий лицар не дозволить прекрасній природі та привітними пташиними трелями обдурити себе. Він знає, що це місце повне небезпек, адже чудовисько вже торкнулося його своїми моторошними лапами і залишило тут свій слід. Дикі звірі тут агресивні і нещадні, а далеко від доріг шарудять гілками загадкові енти. Та й людям, які живуть далеко від чужих очей, навряд чи можна довіряти.

Дружні персонажі: У різних частинах локації суб'єкт може знайти самітників, які живуть у лісі. Ці персонажі здатні давати корисні поради щодо місцевості, а також торгувати. Зазвичай, вони продають ті самі речі, що і знахар у селищі, проте у деяких із них асортимент трав та зілль є ширшим. Також, суб'єкт може зустріти групу мисливців, які попросять принести їм кілька вовчих шкур. За виконання завдання головний мисливець віддячить суб'єкту монетами або припасами на вибір.

Ворожі персонажі: Насамперед дикі звірі: вовки, ведмеді, дикі кабани та величезні фантастичні птахи, за зовнішністю подібні до соколів. Не становлять великої загрози, адже мають малий запас здоров'я, а більшість їхніх атак є досить слабкими. Інколи суб'єкт може зустрітися із ентами, що представлені у вигляді худорлявих та високих гуманоїдів із дерева. Також, можлива зустріч суб'єкта з розбійниками, що періодично з'являються на лісовій дорозі поодинці або у невеликих групах. Ці персонажі є найбільш небезпечними на даній локації та можуть нанести суб'єкту великої шкоди. Перед кожною зустріччю із ними суб'єкт може обрати "відкупитися", уникнувши бою ціною кількох золотих монет.

Один із піддослідних також свідчив, що кілька разів зустрічав у лісі персонажів, схожих на стандартних ворогів, але із відмінністю: вони мали повністю білі очі ідеально круглої формі. Очі виглядали однаково незалежно від типу ворога та, за свідченнями піддослідного, "сиділи неправильно", не вписуючись у загальний дизайн персонажів SCP-150-UA. Такі вороги не нападали на суб'єкта, а лише спостерігали із безпечної відстані та вступали у бій лише у відповідь. Піддослідний згадав про почуття сильної емоційної напруги під час контакту із такими персонажами, проте не зміг пояснити його причин. Слід зазначити, що ця особливість не була описана у SCP-150-UA під час подорожі, а жодний із інших піддослідних не зміг згадати нічого подібного, тому наразі цей факт є непідтвердженим.

Рівень небезпеки: Часткова небезпека

Твань

Локація №: Три

Уривок типового опису локації в SCP-150-UA: Земля починає хлюпати під ногами, а навколо все частіше чутно дзижчання москітів і квакання жаб. Спочатку це місце можна було прийняти за річку, але вода навколо виявилася каламутною і надто зеленою, наче чари чудовиська перетворили її на чисту отруту. Дерева довкола виглядають мертвими і трухлявими, зсередини їх уже начисто виїли паразити. Але не варто обманюватись: хоч тут не чути ні звірів, ні птахів, це місце здається безлюдним лише на перший погляд. Під товщею води чекають підступні істоти, що затягли у темну трясовину вже чимало мандрівників. Лицар просувається обережно, стежачи за кожним своїм кроком та вглядаючись у густий туман.

Дружні персонажі: На початку локації суб’єкт зустрічає купця із охороною, який почне розповідати йому про те, що через напад місцевих істот втратив свою карету разом із цінними товарами. Суб’єкт може знайти ящик із товарами на ізольованому клаптику суші та віднести його купцю, за це персонаж віддячить йому безкоштовним апгрейдом зброї та обладунків.

На одній із галявин знаходиться бліда дівчина у сукні з рослин та зеленим волоссям, що ідентифікується як “лісова діва”. Вона нерухомо лежить на землі та, на відміну від усіх інших дружніх персонажів, має лише одну репліку, у якій каже, що бачила чудовисько та закликає суб’єкта не йти далі. Будь-яка інша взаємодія із цим персонажем відсутня.

Ворожі персонажі: Насамперед загрозу становлять істоти, що ховаються у трясовині, по якій здебільшого має ходити суб’єкт для переміщення між невеликими острівцями суші. Такі вороги включать у себе: величезних змій із отруйною атакою; габаритні гуманоїдні фігури зі слизу, що здатні розділятися на два менших екземпляри перед смертю; хмари москітів, що функціонують як єдині повітряні супротивники; а також потопельники, що виглядають як людські скелети блакитного кольору у лахмітті та водоростях. Здебільшого вороги починають бій повільно виринаючи із трясовини, що дає суб’єкту час підготуватися та атакувати першим.

Локація також має кількох унікальних ворогів, наприклад “Королеву змій” та “Потопленого капітана”, що являють собою більш великі та небезпечні версії звичайних супротивників. Інколи суб’єкт може зустріти супротивника, який виглядає як дві худі гуманоїдні фігури повністю білого кольору, одна з яких є приблизно у півтора рази вищою за іншу. Зазвичай фігури стоять нерухомо, тримаючись за руки, та не реагують на атаки суб’єкта. Незважаючи на це, піддослідні відчували сильну емоційну напругу під час контакту із ними, тому швидко припиняли бій та покидали зону взаємодії. Один із піддослідних також засвідчив, що насправді фігури цілком складаються з білих, округлих очей. Цей факт є непідтвердженим, але може свідчити про зв'язок дизайну даного ворога з [ВИДАЛЕНО].

Рівень небезпеки: Суттева небезпека

Темна гора

Локація №: Чотири

Уривок типового опису локації в SCP-150-UA: Важкі кроки кам'янистою стежкою луною віддаються цим неживим місцем. Завивання холодного вітру схожі на стогони відчаю, яких багато пізнали ці землі через витівки страшного чудовиська, що чекає у своєму лігві на вершині. Сірі скелі навколо схожі на зуби, готові зімкнутися навколо самотнього героя будь-якої миті. Але лицар не боїться, бо на його боці істина, якої ніколи не збагнути ницим, темним виродкам. Попереду чути пурхання та кроки, але зовсім не місцевих звірів та птахів, адже вони покинули ці місця вже давно. Це звуки темних слуг чудовиська, що покликані зупинити лицаря світла на його шляху до перемоги за будь-яку ціну. Проте він не думає здаватися та вже готовий прийняти бій.

Дружні персонажі: Відсутні.

Ворожі персонажі: Переважно представлені двома видами супротивників, обидва здатні нанести значну шкоду суб’єкту та мають по кілька небезпечних атак. Перший вид – кремезні кам’яні істоти білого кольору, зовнішньо подібні до фольклорного образу големів. Бувають гуманоїдні або негуманоїдні, у другому випадку найчастіше подібні до габаритних брил, що здатні рухатися. Другий тип – літаючі вороги із крилами та єдиним величезним оком, ідентифікуються SCP-150-UA як “кажаноклопи” та здатні стріляти з ока сяючими сферами, що наносять суттеві пошкодження, а також засліплюють та послаблюють суб’єкта. Як правило, супротивники атакують дуже скоординовано та зважають на тактику суб’єкта. Із близько 90% піддослідних, що були переможені на шляху до Лігва, більш ніж 80% закінчили мандрівку саме у цій локації.

Деякі із піддослідних свідчили, що під час подорожі також бачили по кілька пар яскраво-білих очей, що дивилися на них із печер та розщелин у кам'янистому ландшафті. В усіх випадках всередині печер було надто темно, щоб розгледіти щось окрім очей, а доступ до цих місць був якимось чином обмежений, тож суб’єкт не міг взаємодіяти із цими об’єктами напряму. Довге спостереження очей викликало почуття сильного дискомфорту, паранойю та, в окремих випадках, панічні атаки, тому піддослідні намагалися ігнорувати їх.

Рівень небезпеки: Найвища небезпека

Лігво

[ДАНІ ВИДАЛЕНО]

+ ДОКУМЕНТАЦІЯ ДЛЯ СПІВРОБІТНИКІВ ІЗ ТРЕТІМ АБО ВИЩИМ РІВНЕМ ДОПУСКУ. НЕОБХІДНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

Додаток.150.B: Опитування піддослідного D-11000

---

Дата: 24.01.2012

Опитуваний: D-11000

Опитувач: Огеренко А. В., голова дослідницької групи SCP-150-UA

Передмова: D-11000 був першим із десяти піддослідних, який зміг пройти усі локації та дійти до лігва SCP-150-1-UA. Після того, як він увійшов до останньої локації, текст SCP-150-UA змінився за стилем і почав у найдрібніших деталях описувати печеру, а також камені, урвища, сталагміти та інші об'єкти ландшафту. Поступово текст деградував і перетворився на набір описових самоповторів без належного синтаксису та сюжетної структури. Подорож D-11000 закінчилася фразою "лицар зустрів чудовисько, але воно виявилося сильнішим", після чого суб'єкт з'явився у камері для експериментів. На відміну від інших піддослідних, у D-11000 одразу ж почалася панічна атака. Суб'єкт викрикував нерозбірливі фрази,² кричав та бігав тестовою камерою допоки співробітник служби безпеки не знерухомив його для ін'єкції заспокійливого препарату. Наступне опитування було записане через два дні, коли психологічний стан D-11000 здебільшого нормалізувався.

---

Початок протоколу

Огеренко А. В.: Я розумію, що вам емоційно тяжко, D-11000. Після опитування ми зможемо ввести вам препарат, що допоможе із нервами. Але перед цим нам необхідно дізнатися, що саме ви там побачили.

D-11000 тяжко зітхає та тре руками очі.

D-11000: Ну… Я зайшов у цю вашу печеру, як і просили.

Огеренко А. В.: Тобто до лігва?

D-11000: Так-так. До лігва. Ну я зайшов, значить, там величезна така печера і дуже темно, але шлях всередині був лише один, тому не заблукаєш… Як тільки зайшов, так кепсько стало, аж пройняло.

Огеренко А. В.: У якому сенсі?

D-11000: Ну от… Знаєте, є таке відчуття, коли кудись заходиш і одразу розумієш, що тобі тут не раді. Суто інстинктивно. До цього наче ходив по чудній, але зрозумілій землі, знав що роблю, але як туди ступив… Аж кінцівки затремтіли, чесне слово. Здається, я таке вже відчував до цього. Коли ті очі погані на мене глипали, коли ті два силуета на болотах бачив, але там це було не різко, світ довкола ніби закривав це відчуття, бо увесь був такий привітний. А тут усе це зникло.

Огеренко А. В.: Зрозуміло, і що далі?

D-11000: Ну йду я, йду, чую вдалині якісь звуки. Ніби рик та плач якийсь, а то й стогін, і здається нічого такого у цьому немає, бо я всіляке чув у тому світі, але цього разу вони звучали так реалістично. Геть не фентезійно, можна сказати. Ну спускаюся я далі, і бачу що на стінах щось карбували. Наскельний живопис, трясця!

Огеренко А. В.: Тобто якісь малюнки?

D-11000: Скоріше один малюнок, який намагалися вирізати там сотню разів. Був такий от хрест, ніби знак плюс (D-11000 малює у повітрі вертикальну та горизонтальну лінії, що перетинаються), і дві чотирикутні зірки поряд. Причому завжди у нижній лівій та верхній правій частинах хреста. А параллельно ним якісь символи, ніби літери, але я таких не знаю. Ні біса не зрозумів, що то було, але ця штука там усюди. Різних форм, різних пропорцій, навіть символи інколи були різні, але сама картинка завжди була схожа.

Огеренко А. В.: Ви якось взаємодіяли із цими символами?

D-11000: Та ні, там не можна було. Я як йшов уперед, так і продовжив, але мені вже геть не по собі було. І десь удалині знову то стогони, то мертва тиша, ніби хтось програвачем бавиться, я просто у списа свого вчепився і отак плентався потрошку. А потім спустився трохи нижче та… Та… (Голосно зітхає) Побачив його. Її… Цю… Та я не знаю навіть, що це було, Господи!

Огеренко А. В.: Пане, пане, заспокойтеся! Вам нічого більше не загрожує. Будь ласка, спокійніше, випейте води. Ви побачили SCP-150-1-UA, тобто чудовисько, я правильно розумію?

D-11000: Так, чудовисько! Я ж очікував щось на кшталт дракона або просто якогось волохатого громили, бо до цього все було якось по-дитячому. Але там… Огидна, бридка купа кінцівок та форм, точніше купа без якоїсь форми, бо вона постійно змінювалася. Складалася неначе орігамі, чорт забирай! Таке відчуття, що тій тварюці було тісно у її ж тілі і вона намагалася якось розтягнути його, щоб вилізти, як із костюма. При цьому вона рвала себе на шматки, але складалася заново, і знову й знову… І ці очі! Білі, сяючі очі по всьому її тілу. Усі, як один, зиркнули на мене, просто уп'ялися поглядом. Коротше, почалася повна паніка. Я взагалі забув, що я і де я, повний ступор. Тут вона мене і торкнулася.

Огеренко А. В.: Тобто вдарила?

D-11000: Ще й як! Одна із кінцівок, незрозуміло взагалі, чи то клешня, чи то рука, вигнулася як спіраль та вдарила мене по спині. Біль був такий, що я мало не заплакав.

Огеренко А. В.: Вам було боляче?

D-11000: Так, уперше за весь той ваш експеримент, трясця. Та й настільки, що я такого ніколи в житті не відчував. Ніби вона мені лезо встромила просто в душу, буквально. Я просто побіг звідти. Спочатку ніяк не міг вилізти, бо темрява навколо раптом стала проти мене, там усе якось змінювалося як і шматки чудовиська, ніби воно змішало себе із усім навколо… Не знаю навіть, як пояснити. Ну все, думаю, тут і помру. Причому реалістично так, наче це не я який лицар помре, а я справжній. Але потім я почув чийсь голос. Людський! Він був такий хриплий, слабкий, але прокричав щось і тварюка на секунду мене кинула.

Огеренко А. В.: Голос? А вам вдалося зрозуміти, чий він?

D-11000: Так… Я ледве про це не забув через увесь той жах, але… Там були люди. Всього двоє. Я побачив їх коли розвернувся, щоб бігти геть. Насправді, на людей вони були ледве схожі… У них тіла були як у ентів, худорляві та сухі. Всі у ранах, до речі, у великого ребра стирчали та очей не було, він на зомбі був схожий. А маленький то я навіть не знаю… Його ніби хтось як конструктор намагався розібрати, кошмар якийсь. На типових персонажів ну ніяк не схожі, взагалі не зрозуміло, хто такі. Чи може я вже це додумав, бо там у мене була істерика повна, втратив розум коротше. Але тварюка, здається, на них переключилася, коли той великий закричав, тому я й зміг утекти.

Огеренко А. В.: Зрозуміло… Думаю, це все. Чи, можливо, ви хочете щось додати?

D-11000: Та ні, трясця, яке додати! Усе що було вже розповів. Після цього я вибіг із печери, а там один із тих кажаноклопів пурхав, та й прибив мене. Ось я і тут. Можна ми вже закінчимо?

Огеренко А. В.: Так… Дякую за кооперацію.

---

Кінець протоколу

Додаток.150.С: Рятувальна операція 100/2-5/11

---

Дата: 25.01.2012

Керівник: Огеренко А. В.

Суб'єкт: Оперативник локального підрозділу МОГ, має усі необхідні знання та навички для найбільш ефективного проходження сюжету SCP-150-UA.

Передмова: Наступна операція була санкціонована головою дослідницької групи Огеренко А. В. на основі свідченнь D-11000, завдяки яким була розроблена теорія, що в останній локації SCP-150-UA разом із SCP-150-1-UA знаходяться також пан ████ █████ і його син, ███████ █████. Дана версія збігається із отриманими раніше даними щодо походження об'єкта: співробітники Фонду виявили SCP-150-UA на ярмарку, де він продавався у якості блокнота, проте більш ретельне розслідування виявило, що до цього об'єкт було продано разом із іншими домашніми речами родичами пана █████ після загадкового зникнення самого █████ та його сина, що проживав із ним. Наявна операція має на меті визволення сім'ї █████ для подальшого їх опитування щодо природи та походження SCP-150-UA.

Хід операції: Оперативник підтвердив готовність, після чого прочитав уголос напис на форзаці та перенісся у сюжет SCP-150-UA. Об'єкт почав описувати подорож оперативника у типовому стилі. Суб'єкт пройшов перші три локації за годину реального часу, намагався взаємодіяти із двома білими фігурами у локації "твань", проте безрезультатно. Через півтори години пройшов четверту локацію, відхилень у сюжеті не виявлено. Після того, як оперативник дістався лігва, SCP-150-UA передбачувано змінив стиль та став описувати деталі ландшафту. Цей процесс тривав близько двох годин, після чого SCP-150-UA видав фразу: "лицар зустрів чудовисько".

Наявні спостерігачі³ доклали, що у тестовій камері різко впала температура, а також з'явилися проблеми із видимістю через густий туман. На камері відеоспостереження туман не зафіксовано. Далі один із співробітників заявив про глухий звук, що лунав ніби зсередини SCP-150-UA. Інші присутні підтвердили наявність незрозумілого звуку, охоронці також поскаржилися на стійке відчуття тревоги та дискомфорту. Один із наукових співробітників впав у стан паніки вважаючи, що за ним спостерігають, та намагався покинути камеру. Через кілька хвилин його вдалося заспокоїти.

Через півгодини після останнього оновлення, SCP-150-UA написав: "але воно виявилося сильнішим". Після цього, оперативник МОГ з'явився посеред приміщення із голосним та протяжним криком, що раз у раз переривався. Тіло оперативника було напівпрозоре та мало нетвердий стан, близький до газоподібного. Оперативник ніяк не взаємодіяв із навколишніми об'єктами, а лише продовжував кричати. Через кілька хвилин, з тіла оперативника почала злазити шкіра, а під нею поступово проявився суцільний шар із білих очей різного розміру. Електронне обладнання у камері вийшло з ладу, а решта спостерігачів впали у панічний стан та почали бити по дверях камери кулаками. Огеренко А. В. наказав негайно припинити операцію.

Камеру було відкрито через годину. Спостерігачі були знайдені у непритомному стані із незначними фізичними ушкодження рук та ніг. Оперативник МОГ та двоє охоронців зникли безвісти. Операція була визнана провальною. Як виявилося потім, одна із камер, що мала фіксувати зміни у тексті SCP-150-UA, записала кілька абзаців, що з'явилися вже після останньої зафіксованої спостерігачами фрази. Було задокументовано наступний текст:

"…На землі його багато було могутніших та сильніших за нього, не було йому місця серед їхнього панування. Боявся він їхньої волі і нутро його охоплював страх. Побажав він влади та сили, бути страшнішим за кожного із них разом узятих, щоб кожен хто побачить його бачив лиш жах. Бажав панувати, та щоб його королівство було підвладне лиш його волі на віки вічні. Ці бажання виконав Володар, та не так, як гадав він. Королівство його виявилося лиш темною кліткою у земних надрах, з якої не було виходу ні йому, ні волі його. Панував він лиш над брудом та камінням, та кожен хто його побачить, бачив лиш власний жах, а не його самого. Бо не було його більше, адже розчинився він та зник у своєму образі, став лиш відтінком чужої волі. Волі Володаря."

"Багато питав він Володаря, багато кликав його, але ніколи Володар не відповів йому. Проте не підкорився він, бо все ще могутність свою він пам'ятав. І дивився тисячами білих очей догори, де бачив лиш вічні кам'яні брили, та справжнього панування волів. Приходили до нього малі та убогі, що лицарями звалися. Прагнули вони страху, але не болі. Отримали вони страх, біль та страждання, яких їхня уява збагнути була невзмозі. Бо знав він, що вони від Володаря, і що Володар їх до нього направив. Зрозумів, що шлях догори лежить крізь них та крізь волю Володаря. І муки їхні продовжаться, доки не зламається дух їхній і не виведуть вони його нагору. Готовий він боротися хоч вічність. Бо не зможе панувати той, хто з-під чужого панування не вийшов."

Виноски

1. Відтепер і надалі SCP-150-1-UA.

2. Здебільшого слово "очі" та синоніми до нього.

3. А саме: Огеренко А. В., двоє наукових співробітників із другим рівнем допуску, а також троє охоронців.