Центральна частина прототипу SCP-1716. Вважається, що суб'єкт на фото – це містер Дарк.
Об'єкт №: SCP-1716
Клас об'єкта: Безпечний
Особливі умови зберігання: SCP-1716 зберігається у Сховищі утримання Зони-71. Досліди можуть проводитися лише за участі персоналу D-класу в якості як донора, так і реципієнта, та лише з дозволу директора Зони. Під час експериментів має бути присутня додаткова охорона на випадок можливого прояву непередбачуваних аномалій у реципієнта.
SCP-1716-1 зберігається у Сховищі утримання 45. Очікується затвердження протоколу тестувань Комітетом з етики, до цього підключення об'єкта та експерименти з ним забороняються.
Опис: SCP-1716 являє собою набір з двох дерев'яних крісел, приєднаних за допомогою численних мідних та [ВИДАЛЕНО] проводів до аномального електронного пристрою. Для роботи SCP-1716 до обох суб'єктів, по одному у кожному кріслі, мають бути приєднані контакти (нагадують електричні, але виготовлені з непровідного [ВИДАЛЕНО]).
Очевидним призначенням SCP-1716 є передача «життєвої енергії» від донора до реципієнта, що коштом ослаблення першого робить другого здоровішим. SCP-1716 порушує відомі фізичні та біологічні принципи, очевидно, втілюючи ту теорію, що життєва сила є трансмісивною формою енергії, схожою на електрику. Цю передачу здійснює серія невідомих компонентів у центральному пристрої.
Експерименти виявили у роботі SCP-1716 ряд недоліків:
- Передача життєвої енергії відбувається з ефективністю приблизно 10%, тобто, донор старітиме приблизно на 10 років, щоб зробити реципієнта на рік молодшим (це стосується оздоровлення клітин: SCP-1716 не перетворює суб'єкта на молодшу версію себе самого).
- З життєвою енергією також передається реципієнту частина спогадів та знань донора. Згідно з записками, виявленими разом з пристроєм, ця функція є побічною, але розробники не змогли її усунути. Спогади обираються для передачі випадковим чином, і тривале використання SCP-1716 робить донора психічно недієздатним, а реципієнт отримує в першу чергу неповні або некорисні знання. Реципієнти зазвичай відчувають дезорієнтацію та розгубленість, одержуючи інформацію, яка часто протирічить їхнім власним спогадам і досвіду.
- Див. описаний нижче експеримент від 19 листопада 1942 року. Дослідники Фонду не відтворювали цей ефект, але не мають підстав не довіряти наведеній у цьому звіті інформації.
SCP-1716 був отриманий Фондом у 1942 році, коли анонімний інформатор вивів його агентів на нещодавно покинуту лабораторію, де був виявлений сам SCP-1716, а також журнал, що описує його розробку (див. додаток).
З 1943 по 19██ рік (коли директивою О5 №29 було скасовано дослідження такого типу) Відділ досліджень і розробок Фонду проводив широкі випробування SCP-1716, намагаючись:
- Підвищити ефективність передачі життєвої енергії, зробивши SCP-1716 практичним пристроєм для продовження життя.
- Усунути побічний вплив SCP-1716 на пам'ять.
- Розділити / покращити / контролювати вплив на пам'ять. Робилися спроби створити як машину для миттєвої передачі знань від однієї людини до іншої, так і ранні прототипи амнезіаків класу Омега.
Ніякого практичного застосування для SCP-1716 так і не було втілено у життя.
SCP-1716-1
SCP-1716-1 був конфіскований у 20██ році під час рейду на склад, що належав «Маршалл, Картер і Дарк». Вважається, що це версія 17 центрального пристрою SCP-1716 (наявний у Фонді повний SCP-1716 використовує версію 4).
Додаток 1: Виписки з журналу, знайденого разом з SCP-1716 під час початкового утримання:
7.6.42 Сьогодні в мене був дивний відвідувач, який назвався Бенджаміном Фінеасом Дарком1. Дивний невисокий чоловік. Не знаю, що про нього і думати: його привезли сюди на «Мерседес-Бенц», ніби якогось правителя, а костюм він носить такий, як наче явився прямісінько з Вікторіанської Англії. Він все розповідав мені про те, як я допоможу йому в його грандіозному проєкті, і мені здалося, ніби йому навіть не спало на думку, що я можу відмовити.
Він високо оцінює мої роботи в галузі електроніки та вважає, що ми можемо поєднати мої теорії з його власними, аби створити дещо «справді унікальне» (за його словами). Що ж, невдовзі дізнаємося, що він має на увазі.
9.6.42 Знову зустрічався із Дарком. Наскільки я розумію, цей чоловік зовсім божевільний, судячи з того, що він розповідав про «ефірну передачу», «генерацію люмінесцентного випаровування» та інші нісенітниці. Гадаю, він уявляє себе кимось на кшталт сучасного алхіміка. Його проєкт полягає у подовженні життя; «настав час вибиратися з Темних Століть», – каже він.
Що ж, яка мені шкода від того, що я вислуховую його пропозицію? У нього явно є гроші, а мені ніхто не пропонував співпрацю вже скільки? П'ятнадцять років? Двадцять?
12.6.42 Дізнався більше про проєкт Дарка. Що за гидота – переносити життєву силу від однієї людини до іншої? Я спитав, де він збирається брати донорів. Дарк засміявся і сказав, що все є товаром, навіть життя. Особливо життя. «У скільки б ви оцінили додатковий рік життя? А у скільки оцінив би втрату одного року життя 20-річний?»
Думки про цю ідею тепер не йдуть в мене з голови – зрештою, наступного місяця мені виповниться 86 років. Хіба це може призвести до якоїсь шкоди? Як я вже казав, цей чоловік – божевільний.
16.6.42 Отримав більш детальну інформацію про те, що Дарк хоче з моєю допомогою створити. Він надасть мені компоненти, які сам розробив… я не став детально розбиратись у тому, яким чином кожен з них працює. Мені просто потрібно знати, де вхід і де вихід, а не як триває сам процес. Я скептично налаштований, але у цій справі головний він.
25.6.42 Не маю уявлення, чи воно працюватиме, але я можу зробити те, що наведено у його кресленнях.
2.9.42 Прототип готовий. Багато років я так старанно не працював. Дарк хоче якомога швидше провести випробування. Де ж він збирається взяти піддослідних?
5.9.42 За дві години почнемо випробування. Не знаю, де Дарк знайшов для своїх дослідів настільки сумнівних людей, і що він їм наобіцяв. Лишається хіба що молитися, щоб прилад не спрацював.
…
Як я дозволив себе у подібне втягти? Експеримент вийшов свого роду вдалим. Реципієнт виглядає трохи краще, хоча здається зовсім заплутаним і дезорієнтованим. Донор же… Боже правий. Він не лише помер наприкінці процесу, але й розсипався на пил, коли ми спробували його перенести. Дарка це взагалі не засмутило; він посміхнувся і сказав: «Гаразд, вони ж підписали відмову від претензій, чи не так?» Він запевнив мене, що ніхто ніколи не дізнається навіть про сам факт проведення цього експерименту, і його помічники «все підчистять».
7.9.42 Хотілося б вийти з цього, але я вже надто глибоко. Щодо Дарка, то він зараз працює над контролем процесу.
23.10.42 Готуємо ще одне випробування. Зараз процес має бути більш контрольованим.
25.10.42 Набагато краще – принаймні, це випробування нікого не вбило. Процес усе ще надзвичайно неефективний, і обидва піддослідних зазнали небажаних побічних ефектів. Очевидно, разом із життям ми у якийсь неконтрольований спосіб перенесли та спогади. Якщо цей ефект не вдасться усунути, практичного використання для цієї речі не буде.
18.11.42 Позбавитися побічних ефектів не пощастило. Спробуємо [ВИДАЛЕНО].
19.11.42 Знову експериментуємо. Здається, дещо покращили контроль над впливом на пам'ять. Але виникла нова проблема: реципієнт випромінював слабке сяйво, і ми всі почали відчувати себе слабкішими в його присутності. Його ізолювали, всім наказано триматися від нього на відстані не менше за 5 м. І що ми будемо з ним робити? Ми не готувалися до подібного.
20.11.42 Піддослідний утік2, охоронець виявлений мертвим – висушений точнісінько як той перший донор. Дарка це взагалі не бентежить; насправді він ледь приховував своє захоплення. Може, він як раз і сподівався побачити цей ефект? Я все ще відчуваю слабкість, але із Дарком сьогодні, здається, все добре. Дивно.
21.11.42 Дарк каже, що ми достатньо зробили, і що йому потрібно відвідати ███████ █████ у штаті Мен, а потім – ████████████ у Великій Бібліотеці (де б вона не знаходилася). Він планує завтра забрати прототип і наказав мені спалити всі мої записки. Не збираюся цього робити. Минулого року я мав бесіду із деким, хто, на мою думку, може допомогти… Дарк дуже розлютиться, але, можливо, він повірить, що за нами весь цей час стежили. Здається, я захворів через недовгий вплив випромінення того піддослідного – чи ж не покарання це за мій егоїзм?
Автор цього журналу, [ВИДАЛЕНО], того ж дня вийшов на зв'язок з агентом Фонду ██████, і SCP-1716 був конфіскований до того, як його встигли перевезти. Пошуки Дарка не дали результатів. Інтерв'ю, проведене з автором агентами Фонду 24 листопада 1942, не надало корисної інформації, окрім тієї, що наведена у його журналі. Автор помер 6 січня 1943 року.
Додаток 2: 12 квітня 201█ року Фонд отримав від надійного джерела у «Маршалл, Картер і Дарк» інформацію про те, що «████████ Інститут подовження життя» є компанією-прикриттям цього клубу і пропонує продовження життя обраним його учасникам за ціну [ВИДАЛЕНО] фунтів Стерлінгів за рік. Схоже, що Інститут наймає донорів з цивільного населення за допомогою оголошень щодо «платної участі у клінічних випробуваннях». Очікує на розгляд пропозиція заслати до Інституту оперативника під виглядом донора, щоб визначити факт існування повністю функціональної версії SCP-1716 і, якщо вона справді існує, її місцезнаходження.