Об'єкт №: SCP-175-UA
Клас об'єкта: Безпечний
Особливі умови здержування: Вхід в SCP-175-UA слід опечатати за допомогою лляного шнура та сургучевих печатей з датою дня запечатування. Навколо об'єкта цілодобово мають нести варту 2 співробітників у НГУ з урахуванням сезону. Алею, на якій знаходиться SCP-175-UA, слід закрити під приводом реконструкційних робіт. Кожного другого дня необхідно замінювати печаті та проводити ротацію охоронної групи. Для експериментів з об'єктом необхідний дозвіл співробітника з 3 класом допуску чи вище.
Опис: SCP-175-UA — це гранітний склеп 5х10х2 м у псевдоантичному стилі на [ВИДАЛЕНО] цвинтарі у місті Львів, Україна. З західного боку розташовано плаский портик з двома доричними колонами, між якими знаходиться вхід 1,5х1 м. Вхід закрито масивною кам'яною плитою 1,6х1,2х0,3 м. Варто зазначити, що під час періодів стагнації дану плиту неможливо зрушити з місяця, однак в моменти активності вона самотужки відхиляється, відкриваючи внутрішній простір склепу. Під час проведення дій, записаних у SCP-175-UA-А, дану плиту можна відхилити легким доторком. Процедура, описана в SCP-175-UA-A, може проводитися однаково успішно незалежно від циклу та виконання приписів ОУЗ. Сам внутрішній простір об'єкта являє собою абсолютно чорну порожнечу. Як показали досліди, дана темрява поглинає 100% будь-якого електромагнітного випромінювання, а також усі види механічних коливань. Внутрішню розмірність SCP-175-UA визначити неможливо, оскільки відправлені всередину органічні й механічні об'єкти зникають безслідно. Спроби проникнути всередину шляхом просвердлених у стінах отворах та підкопах не увінчалися успіхом, оскільки об'єкт моментально нарощує на місці пошкодження новий матеріал.
Кожні 3 дні, зі сходом сонця, SCP-175-UA вступає в період активності1, під час якого самостійно відкривається вхід у склеп і з нього виходять SCP-175-UA-1 в кількості від 1 і більше (максимально зафіксована — 52).
SCP-175-UA-1 — це напівпрозорі нематеріальні фігури людей, одягнутих в костюми, що характерні для часових епох від кінця 18 століття і до сьогодення. Стать і вік аномальних істот під час проявлення ніяк не корелює з їх кількістю, однак визначено, що всі вони являють собою осіб, похованих на [ВИДАЛЕНО] цвинтарі від моменту його відкриття. Спостереження показали, що SCP-175-UA-1 частіше з'являються у вигляді осіб зі свіжих поховань, особливо таких, де люди померли через нещасний випадок або насилля. Релігійна чи конфесійна приналежність померлих при цьому також не відіграє помітної ролі. Аномалії не проявляють агресії та здатні до осмисленої розмови, у якій виявляють бажання розповісти про своє життя, смерть, потойбічне перебування, а також прагнуть знайти родичів, дізнатися про їхні справи та втішити їх. Окрім цього, SCP-175-UA-1 намагаються слідувати до місця свого поховання, де стоять над могилою, пояснюючи це тихою молитвою та бажанням зустріти когось з родини. Зрідка деякі SCP-175-UA-1 слідують до своїх колишніх домів, якщо не знаходять нікого з родичів на цвинтарі. Рівно опівдні об'єкти розпливаються білим туманом, після чого вхід до об'єкта самостійно закривається і цикл повторюється на 3 день.
Додаток: Об'єкт було виявлено після серії звернень до психіатричних лікарень та храмів зі скаргами на появу "привидів" недавно померлих військових біля своїх могил на [ВИДАЛЕНО] цвинтарі м. Львів. Розслідування та наступне спостереження дозволили виявити SCP-175-UA. Подальші дослідження архівних документів виявили, що подібні звернення час від часу траплялися з 18██ року, після чого за ініціативи д-ра Якима було проведено детальніший пошук на предмет документів датованих 18██ та супутніми роками. В наслідок чого виявлено документ SCP-175-UA-А, який являв собою картку паперу вклеєну на форзац Требника видання 18██ року друкарні Ставропігійського братства за традицією Петра Могили з редакційними вставками Замойського синоду. Дана богослужбова книга підписана, як власність о. Марка Прокіп'яка2.