Обладнання, пов'язане зі створенням SCP-2082
Об'єкт №: SCP-2082
Клас об'єкта: Нейтралізований
Особливі умови зберігання: Всі наявні зразки ДНК SCP-2082 повинні зберігатися у стандартних блоках для зберігання біологічних матеріалів у Зоні 190. Частини тіл особин SCP-2082, що зберігалися у великих наукових організаціях, замінені підробками. Всі спроби відтворити цю технологію поза межами Фонду повинні бути саботовані агентами, інфільтрованими до наукового співтовариства. Устаткування, необхідне для створення особини SCP-2082, слід зберігати в розібраному стані на території Зони-77.
Опис: SCP-2082 - вимерлий підвид тварин, відомих як шерстистий мамонт (Mammuthus primigenius). Живі особини мали зріст у холці від 2,7 до 3,4 м і важили до 6 тонн. Цей вид остаточно зник приблизно 4000 років тому, більшість популяції вимерла 10 000 років тому.
Спостереження за SCP-2082 було обмеженим. На сьогодні ніяких точних описів SCP-2082 не існує через руйнівний вплив цих істот на навколишнє середовище. При створенні особини SCP-2082 відбувається негайна зміна температури всього простору в межах 250 метрів від його тіла до -10°C, що зазвичай призводить до загибелі будь-яких суб'єктів у межах досяжності. Коли особини SCP-2082 рухаються, цей ефект пересувається разом з ними, а також продовжує впливати на райони, у яких вони перебували до цього.
Після того, як ефект SCP-2082 вражає площу понад 20 м2, на цій території виділяється велика кількість льоду та снігу з усіх твердих поверхонь, подібно до ефекту SCP-649. Крім того, радіус впливу SCP-2082 зростає до 1 км за 4 хвилини після досягнення цієї порогової величини. Сніг та лід виділяються постійно, поки у враженій території не почнуться умови заметілі. SCP-2082 імунні до прямого впливу власного ефекту.
Створення технології, яка спричинила виникнення SCP-2082, розпочалося в 1962 році, коли Фонд розробив метод клонування для відтворення особин SCP-2082 з тканин та інших заморожених консервованих залишків, придбаних у музеях і отриманих від SCP-646, SCP-2683 та SCP-2706. Проєктом займалася невелика група дослідників під керівництвом доктора Ешера у Дослідницькій Дільниці 908. З жовтня 1962 по червень 1983 вони намагалися відтворити SCP-2082 за допомогою технологічних засобів. Технологія, застосована для створення SCP-2082, не була аномальною, і цей дослідницький проєкт мав на меті прояснити процес клонування.
Наразі всі дослідження щодо клонування нових особин цієї тварини припинені через масові руйнування, спричинені під час Інциденту 2082-Прайм.
Додаток: Файл 2082-01: Документи стосовно Інциденту 2082-Прайм, що надійшли до зовнішньої Зони-62-B. Ці документи становили собою автоматичну резервну копію, оскільки всі вихідні дані були знищені.
Запис про завершення тестування: 4 липня 1983. Автори: дослідник Стівенс, молодший дослідник Бойд, дистанційний контроль – агент Фредерікс.
Початкове тестування клонувального пристрою призвело до повної катастрофи. Випробувальна установка була зруйнована до заморожених уламків, весь основний дослідницький персонал вважається загиблим. Розпочато блокування установи, інша дослідницька група припускає, що при нанесенні подальшого збитку буде активовано ядерний пристрій. Очевидно, що так і станеться.
Сутність, що виникла з випробувальної камери, судячи з усього, є клонованою неповнолітньою особиною (Mammuthus primigenius). Відразу після відчинення дверей камери температура впала до -10°C і продовжила знижуватися. Весь дослідницький персонал в лабораторіях, гуртожитках та внутрішніх камерах визнано загиблим після того, як температура по всій території закладу досягла -190°С.
Якщо це повідомлення буде отримане персоналом Фонду, зверніть увагу, що сутність не має жодних істотних фізичних особливостей, крім імунітету до власного ефекту. [ПОВІДОМЛЕННЯ ПЕРЕРВАНО]
В ході операції з обшуку та розчищення Дослідницької Дільниці 908 приблизно в кілометрі від закладу був виявлений труп SCP-2082. Розтин показав, що причиною смерті стала аневризма аорти, яка виникла через недосконалість процесу клонування.
