Об'єкт №: SCP-2118
Клас об'єкта: Безпечний
Особливі умови здержування: На цей час SCP-2118 утримується в стандартній камері для гуманоїдів, яка цілодобово моніториться за допомогою камер спостереження з активацією рухом. Камера має бути облаштована відповідними для дитини █ років меблями, включно з 2 м’якими іграшками (косаткою та слоном). SCP-2118 дозволено один раз на день виходити на двір у межах визначеної закритої території не довше, ніж на годину між 09:00 та 17:00 у супроводі щонайменше одного співробітника, що ніколи не мав дітей та володіє американською жестовою мовою (АЖМ). SCP-2118 заборонений вербальний контакт з рештою персоналу, окрім як в межах затверджених параметрів тестувань.
Опис: SCP-2118 є людиною жіночої статі, █ років, з рудим волоссям та світло-сірими очима. Має шрам на правій щоці, довжиною 9 см, у формі відкритої дужки. SCP-2118 стверджує, що отримало шрам декілька років тому, коли його поранив незнайомець на вулиці, але відмовляється розповідати детальніше.
SCP-2118 спілкується в основному через АЖМ, рідше – письмом, хоча об’єкт здатен зв’язно розмовляти.
Аномальні властивості SCP-2118 проявляються при зустрічі з людьми, які колись у житті стикалися зі смертю своєї дитини. У цьому випадку SCP-2118 починає розмовляти голосом, несумісним з тим, як повинен звучати його власний голос. Замість цього він звучить, як голос вищезгаданої померлої дитини (далі SCP-2118-01) перед смертю, точно відтворюючи її стать і вік. SCP-2118 знає про зміни свого голосу, як і розуміє стрес, який вони приносять батькам, жестикулюючи вибачення, навіть коли продовжує говорити. Тести показали, що SCP-2118-01 повинен бути передпубертатного віку мати менше ніж 18 років на час смерті. (Подальші тестування довели, що SCP-2118-01 визначається 'дитиною' на основі юридичного, а не біологічного віку.)
Зазвичай слова та звуки, які видає SCP-2118, є останніми словами/звуками SCP-2118-01. Наразі достеменно невідомо, як SCP-2118 точно повторює звуки утоплення, задушення, або утворення пухирів в порожнині горла. Варто зазначити, що обличчя SCP-2118 виражає каяття під час повторення вказаних звуків, навіть якщо смерть SCP-2118-01 мала насильницький характер.
Інтерв’ю 2118-01:
Опитуваний: SCP-2118, д-р Данверс перекладає
Інтерв'юер: д-р Лавуа та д-рка Ву
Передмова: Вступне інтерв’ю від д-ра Лавуа, психолога, та д-рки Ву, головної дослідниці SCP-2118. Усі перекладені репліки SCP-2118 будуть в дужках.
<Початок запису>
Д-р Лавуа: Доброго ранку, SCP-2118.
SCP-2118: [Це не моє ім’я. Мене звати █████.]
Д-р Лавуа: З певних причин, тепер ти SCP-2118. Чи розумієш ти, де ти знаходишся?
SCP-2118: [Якась наукова лабораторія.]
Д-р Лавуа: Так. Ти розумієш, чому ти тут?
SCP-2118: [Я зробила щось погане.]
Д-р Лавуа: Чому ти думаєш, що ти зробила щось погане?
SCP-2118: [Тому що завжди, коли я говорю, люди зляться на мене. Це через ту даму, яка вдарила мене сумкою? Вибачте. Можна мені піти додому?]
Д-рка Ву: Покінчимо з цим, Лавуа.
Д-р Лавуа: Так, гаразд. SCP-2118, це тепер твій дім. Ми тут, щоб вивчати тебе й дізнатися, чому люди зляться, коли ти говориш.
SCP-2118: [Це тому, що я звучу, як їх дитина.]
Д-р Лавуа: Перепрошую?
SCP-2118: [Моя мама так сказала. Коли я говорю, я звучу, як їх дитина і тому вони стають сумними та злими. Вибачте. Я не хочу цього.]
Д-р Лавуа: SCP…
SCP-2118: [Одного разу я заклеїла собі рота, але я мала їхати до лікарні, коли він не відкривався. У вас є клей? Спеціальний клей?]
Д-р Лавуа: Ми не збираємось заклеювати твій рот.
SCP-2118: [Я розізлила вас? Вибачте. Будь ласка, не переставайте зі мною розмовляти.]
Д-рка Ву: Ми можемо зупинитись на цьому?
<Кінець запису>
Інтерв’ю 2118-09:
Опитуваний: SCP-2118, міс ████████ перекладає
Інтерв'юер: Д-ри Лавуа та Ву
Передмова: Інтерв’ю з D-3498, 27-річним чоловіком-кавказцем, звинуваченим у вбивстві другого ступеню своєї дружини та 3-річної доньки. Усі перекладені репліки SCP-2118 будуть в дужках.
<Початок запису>
<D-3498 заходить; SCP-2118 починає тремтіти, коли D-3498 сідає. SCP-2118 не каже нічого 35 секунд.>
Д-р Лавуа: SCP-2118? Все га…
SCP-2118: [Вибачте мені за те, що я зараз зроблю.]
<SCP-2118 різко починає кричати (121дБ) високим голосом, який, імовірно, належить SCP-2118-01, зупиняється на 5 секунд.>
SCP-2118: Тату! Тату, допоможи мені! Тату!
D-3498: Що це за хрінь?
SCP-2118: ТАТУ! ТАТУ! [Вибачте, вибачте, я не хочу цього, вибачте.]
<D-3498 очевидно знервований і встає, щоб піти. Голос SCP-2118 обривається, замінившись на булькання і звуки, схожі на захлинання. D-3498 починає вириватися з наручників і коли йому це не вдається, починає кричати на SCP-2118.>
D-3498: Замовкни, лярво! Лярво! Це не твій голос!
<D-3498, не дивлячись на наручники, кидається на SCP-2118, прибули агенти М██████████ та С█████, щоб забрати D-3498 для ліквідації.>
Д-рка Ву: Дякую, SCP-2118. Зараз ти повернешся до своєї камери.
SCP-2118: Мамо?
<Голос SCP-2118 змінився на голос хлопчика, приблизно 8 років. Агент М██████████ припинила асистувати агенту С█████ і замість цього дивиться на SCP-2118>
SCP-2118: Мамо, мені холодно. Мені болить в грудях. Мої пальці теж болять. [Чому?]
Д-р Лавуа: Ти можеш сказати, чий це голос ?
<SCP-2118 не відповідає, дивлячись на агента М██████████.>
SCP-2118: Мені так холодно, мамо. Де ти? Куди ти зникла? Мамо! [Як ви могли?]
Д-рка Ву: Іди. Іди звідси негайно.
<Звуки незначної боротьби, SCP-2118 плаче (25дБ), двері закриваються.>
<Кінець запису>
Післямова: агента М██████████ відсторонено на час поліційного розслідування. -д-рка Ву
Інтерв’ю 2118-12:
Опитуваний: SCP-2118
Інтерв'юер: дослідник Ансельман
Передмова: Несанкціоноване інтерв’ю SCP-2118 дослідником Ансельманом, зняте на відео. Дослідник Ансельман не призначений на цей об'єкт. Усі перекладені репліки SCP-2118 будуть в дужках.
<Початок запису>
<О 23:45, камера спостереження з активацією рухом №72 виявила дослідника Ансельмана, який підходив до скла перед камерою SCP-2118. Дослідник Ансельман недовгог спостерігає за сплячою SCP-2118, тоді починає постукувати. SCP-2118 залишається сплячим 96 секунд, прокидається лише коли дослідник Ансельман починає стукати в скло.>
Дослідник Ансельман: SCP-2118? SCP-2118. Прокидайся.
SCP-2118: [Вас не повинно бути тут.]
<SCP-2118 починає тремтіти, що свідчить про наближення SCP-2118-01. Через 32 секунди SCP-2118 починає говорити голосом передпубертатного хлопця.>
SCP-2118: Тату? [Чому ти змушуєш мене робити це?]
Дослідник Ансельман: Дьюї?
SCP-2118: Мені страшно, тату.
Дослідник Ансельман: Не бійся. Ти проявляєшся у голосі SCP-2118, вона…
SCP-2118: Що відбувається, коли ми помираємо?
Дослідник Ансельман: Що?
<SCP-2118 стає все більш роздратованим; його рухи та жести стають все більш нервовими.>
SCP-2118: Ні, я знаю, але я думав, ти маєш якісь ідеї. З твоєї роботи й все таке. [Ти думав, що дійсно зможеш з ним поговорити?]
Дослідник Ансельман: Дьюї, ти помер. Ти повинен знати, що відбувається, коли ми…
SCP-2118: Все гаразд, тату. Дійсно. Я люблю тебе. [Він мертвий. Вони всі мертві. Я не можу бути ним для тебе. Я не можу бути кимось.]
Дослідник Ансельман: Вибач, що не зміг допомогти тобі раніше.
SCP-2118: [Я ненавиджу це! Я ненавиджу це!] Тату? Тату, я…
<Камера спостереження №03, направлена на північно-західні двері, що ведуть до коридору з камерою SCP-2118, активується. Д-рка Ву заходить і зупиняється, бачачи, що дослідник Ансельман взаємодіє з SCP-2118, і спостерігає. SCP-2118 починає імітувати звуки важкого дихання та задишки, продовжуючи дивитись на дослідника, хоча вираз його обличчя вже скоріше сумний, аніж розлючений. Через 58 секунд все закінчується і SCP-2118 затихає, продовжуючи дивитись на дослідника Ансельмана.>
SCP-2118: [Я не можу допомогти тобі.]
<Дослідник Ансельман залишається на місці 3.5 хвилин, потім встає і виходить з поля зору камери №72 у поле зору камери №03. SCP-2118 залишається на місці.>
Д-рка Ву: Ну ж бо, Ансельмане. Ти кращий за це.
Дослідник Ансельман: Я знаю. Вибач.
<Д-рка Ву виводить дослідника Ансельмана. SCP-2118 притискається лобом до скла, де, згідно з записами камери №03, стояв дослідник Ансельман. Після 5 хвилин неактивності камера №72 вимикається.>
<Кінець запису>
