SCP-2133 - Наша земля, Наша неволя
рейтинг: +11+x
15_Russian_Village_on_Tundras.jpg

SCP-2133

Об'єкт №: SCP-2133

Клас об'єкта: Евклід

Особливі умови зберігання: Периметр території на відстані десять кілометрів навколо SCP-2133 слід охороняти, аби запобігти доступу до навколишньої території та виходу з неї. По периметру постійно повинна розташовуватись охорона, а сама зона повинна бути замаскована під російський військовий об'єкт. У випадку порушення безпеки цивільними або ворожими істотами дозволяється відкривати вогонь на ураження. Віддаленість SCP-2133 робить можливість випадкового виявлення малоймовірною. Під час досліджень SCP-2133 та спілкування з його жителями, персонал має бути спорядженим у захисні костюми рівня А.

Опис: SCP-2133 — це безіменне село на Північному Уралі, у якому, за оцінками, проживає близько п'ятдесяти осіб, хоча точну цифру назвати складно. Неподалік від SCP-2133 було виявлено різноманітні патогенні мікроорганізми, деякі з яких раніше були невідомі, зокрема:

  • Mycobacterium leprae та M. lepromatosis (збудники прокази)
  • Yersinia pestis (у формах легеневої, септичної та бубонної чуми)
  • Salmonella enterica підвиду enterica (збудник черевного тифу)
  • Вірус грипу A, B та C типу
  • Vibrio cholerae (збудник холери)
  • Variola major (збудник натуральної віспи, ліквідований за межами SCP-2133 у 1975 році)

Жителі SCP-2133, позначені як SCP-2133-1, демонструють відносну стійкість до хвороб. Хоча симптоми розвиваються як і протягом перебігу звичайного захворювання, приводячи до спотворення та виснаження, летальні випадки є порівняно рідкісними.

SCP-2133-1 демонструють відсутність бажання та можливості покинути SCP-2133. Генетичний аналіз виявив значні ознаки інбридингу, хоча протягом всього часу зберігання не було зареєстровано випадків статевого розмноження SCP-2133-1. Існує гіпотеза, що захворювання є наслідками їх первинної аномалії, та самі по собі не мають аномальних властивостей.

Найзначніша аномалія, пов'язана з SCP-2133-1 — це їх здатність до реінкарнації. Померлі екземпляри швидко розкладаються й у ніч першого молодика1 збираються з полів у вигляді немовлят. Особини SCP-2133-1 зберігають спогади та зовнішність попередніх втілень. Було виявлено, що зразки ґрунту з полів містять навколоплідну рідину.

640px-Cannibalism_russian_famine1921_6_peasants_bouzuluk_district_and_remains_of_humans_they_eatten.jpg

Жителі SCP-2133

SCP-2133-1 розмовляють архаїчним діалектом російської мови. Періодично погоджуючись дати інтерв'ю, вони зазвичай відмовляються розповідати про важливі подробиці своєї історії та традицій. Було відзначено, що устрій їхнього життя схожий на устрій селянських громад XIV століття та демонструє гостру технофобію. Вважається, що жителі є безграмотними, у селищі немає книг та будь-якої іншої писемності. Усе, що відомо про їх культуру та переконання, було зібрано завдяки спостереженням за поведінкою та обмеженій кількості успішних інтерв'ю. SCP-2133-1 називають свою релігію "Церква Червоних Жнив", доктрина та міфологія якої залишаються малодослідженими.

SCP-2133-1 зазвичай ігнорують персонал Фонду, проявляючи ворожість тільки тоді, коли розклад їхнього дня якимось чином порушують. Співробітники можуть заходити до будівель та досліджувати їх, не викликавши жодної реакції з боку жителів; церква є єдиним відомим виключенням. Усі спроби проникнути всередину неї призводили до жорстоких зіткнень з SCP-2133-1 та SCP-2133-2, в результаті чого кілька осіб загинуло через пошкодження обладнання для захисту від шкідливих речовин та, у випадку з SCP-2133-2, від удушення або колотих ран.

SCP-2133-2 — це хапальні органічні структури, виявлені по усій території SCP-2133, темно-червоного кольору та схожі за формою на мацаки. Здається, що вони рухаються тільки для того, аби дозволити екземплярам SCP-2133-1 увійти до церкви, яку вони повністю покривають, або завадити співробітникам Фонду проникнути до неї. Зразки тканин, узяті у SCP-2133-2, генетично ідентичні та тісно пов'язані з Homo sapiens.

SCP-2133-1 обробляють поля від сходу до заходу сонця. Із заходом сонця уся популяція SCP-2133-1 входить до церкви, очевидно, залишає там зібраний урожай та, пробувши там близько трьох годин, розходиться по домівках. Після цього SCP-2133-1 сплять до світанку, а потім повторюють процес наступного дня. За всю історію утримання SCP-2133 не було виявлено значних змін розпорядку дня. Також за SCP-2133-1 було помічено безцільне витріщання в одну точку протягом двох годин, самоампутацію гангренозних кінцівок та пухлиноподібних утворень (які вони згодом відносять до церкви) та періодичне, часто нерозбірливе, бурмотіння.

Окрім аномального використання, поля в основному використовуються для вирощування ріпи. Трупи, що не є екземплярами SCP-2133-1, не зазнають аномальної регенерації. Фекалії, отримані від особин SCP-2133-1, дозволяють припустити, що вони дотримуються високобілкової дієти, хоча ріпа є їхнім єдиним очевидним джерелом поживи.

SCP-2133 було виявлено й поставлено на зберігання 03.10.1936 року відділом "П" ГРУ. Пізніше, після розвалу СРСР у 1991, управління було передане Фонду. У архівних документах йдеться, що Відділу "П" стало відомо про SCP-2133 після пандемії у регіоні. Кілька селищ було поміщено на карантин, після чого були встановлені належні процедури для утримання та дослідження об'єкта.

Вважається, що спалах почався, коли розвідгрупа шукачів корисних копалин зазнала впливу SCP-2133, заразившись місцевими інфекціями, та повернулася назад. Геодезисти померли, але перед цим випадково викликали епідемію, взаємодіючи з поселеннями по дорозі на південь.

Інтерв'ю:

Розвідка:

Мобільна оперативна група Бета-7 ("Божевільні Капелюшники") змогла здолати жителів SCP-2133 без втрат з боку Фонду або особин SCP-2133-1. Дослідницька група у складі дванадцяти оперативників МОГ Бета-7 була оснащена наголівними радіогарнітурами, відеорекордерами, захисними костюмами типу В та балонами з незабрудненим повітрям (запас на 3 години). Після значних пошкоджень у результаті атаки вогнем мацаки SCP-2133-2 відійшли до ґрунту.

Всередині церкви було знайдено кілька ідолів (виготовлених з кісток та шкіри) та органічних матеріалів (пізніше визначених як пухлиноподібні маси), підвішених на залізних гаках й прикованих ланцюгами до стелі. У центрі будівлі було виявлено велику тріщину, яка є входом до системи печер під SCP-2133, яка, як було встановлено згодом, простягається далеко вглиб прилеглих гір.

Декілька організмів, пізніше класифікованих як SCP-2133-3, було виявлено через 25 хвилин розвідки. Через їх розміри та небажання покидати церкву МОГ Бета-7 довелося вбити один з екземплярів SCP-2133-3 та забрати його для розтину.

Після доправлення померлого SCP-2133-3 експедиційна група замінила балони з повітрям та повернулася до виконання завдання. Приблизно через п'ятдесят хвилин спокійної розвідки відео та радіозв'язок було втрачено без будь-яких ознак боротьби. Радіозв'язок було відновлено через шість годин мовчання; відеозв'язок залишався відключеним.

Якщо не зазначено інше, вміст цієї сторінки доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License