SCP-2682 - Сліпий телепень
рейтинг: +2+x

Об'єкт №: SCP-2682

Клас об'єкта: Нейтралізований

Особливі умови зберігання: SCP-2682 утримується у тому місці, де був вперше виявлений – в магазині побутової техніки «ЕпіЦентр K» (██.██, ██.██) у м. Київ, Україна. Діяльність магазину з того часу пристосована до стандартних умов зберігання, окреслених у цьому документі. Об'єкт неможливо перемістити, споруджена камера утримування 70 м x 5 м із SCP-2682 у центрі.

Зона безпосередньо навколо магазину вкрита наметом для фумігації, за периметром ведуть нагляд камери спостереження.

Двоє озброєних охоронців з прихованою зброєю та хімічними засобами несмертельної дії мають постійно знаходитися всередині перед головним входом. Осіб не з числа персоналу, які намагаються проникнути в зону, потрібно негайно перехоплювати та не допускати до неї. Застосування летальних засобів не рекомендовано. Дезінформаційний персонал, що співпрацює з місцевими органами правопорядку, займатиметься усіма нещасними випадками, коли це стане проблемою.

Персонал, котрий можуть побачити в той час, як він залишає чи заходить в установу, повинен бути одягнений у костюми РХБЗ відповідно до дезінформаційного протоколу «Отруєна водойма», що був розповсюджений у місцевих медіа.

Опис: SCP-2682 за своїм зовнішнім виглядом подібний до ягоди Rubus crataegifolius (корейська малина), але відрізняється пурпуровим забарвленням. Об'єкт прикріплений до липкої стрічки від мух марки █████ ████. Припускається, що це є наслідком того, що він випадково наблизився до липкої речовини на стрічці. Під час написання даної документації помічено, що об'єкт телепатично спілкується словацькою та англійською мовами. Область дії цього ефекту – приблизно 35 метрів навколо SCP-2682.

SCP-2682 розпочинає виразне спілкування з новим слухачем не відразу, а після проміжку часу змінної тривалості. Схоже, що тривалість цього проміжку корелює з інтелектом слухача та з часом, протягом якого слухач контактував із SCP-2682 раніше. Сам об'єкт наполягає на тому, що одержує знання з «розумової електрики». SCP-2682 заявляє про брак знань стосовно навколишнього середовища. Інтерв'ю свідчать, що об'єкт нездатний сприймати подразники поза гіпотетичною «розумовою електрикою» – ймовірно, це означає різновид енергії, яку виділяють розумні істоти.

Аналіз SCP-2682 не завершено. Хоча об'єкт нагадує вищезгадану ягоду, на зображеннях у мікроскопі виявляється лише порожній простір. Об'єкт не спостерігається під певними кутами та іноді зникає з очей на проміжки часу в декілька секунд. Фізична взаємодія з об'єктом спричиняє непередбачуваний та зазвичай небезпечний вплив на фізіологію суб'єктів, котрі беруть у ній участь. Приклади можна знайти у нижченаведеному Уривку 1-10 випробувань 2682.

Виявлення: SCP-2682 був виявлений в магазині побутової техніки «ЕпіЦентр K» (██.██, ██.██) у м. Київ, Україна, 20.11.2013. Працівники повідомили про звуки, схожі на шум неналаштованого телевізора та нерозбірливе мовлення. Відвідувачі магазину не повідомляли про жодні незвичні звуки. Коли робітники звернулися за медичною допомогою і записи були проаналізовані, почалися розслідування.

Додаток: Уривок 1-10 випробувань

Випробування 2682 1
Суб'єкт D-120
Протокол D-120 наказано покласти палець на SCP-2682.
Результати Очевидно, D-120 зазнав спагетіфікації, поки його втягувало до SCP-2682. Ця подія тривала менше 1 секунди. З огляду на органічну речовину, яка лишилася, вважається, що піддослідний внаслідок цього загинув.
Випробування 2682 2
Суб'єкт D-121
Протокол D-121 видано мідний прут та наказано доторкнутися ним до SCP-2682.
Результати Після контакту із SCP-2682 на місці D-121 з'явився рогалик. Визначити місцеперебування D-121 або мідного прута не вдалося.
Випробування 2682 3
Суб'єкт Одна звичайна руда білка Sciurus vulgaris.
Протокол Суб'єкт помістили у приміщення з SCP-2682 та спостерігали за ним.
Результати Дослідники у зоні повідомили про сильні слухові та візуальні галюцинації, які скінчилися після завершення випробування. На записах із засобів спостереження у камері випробування видно, що білка сидить на задніх лапах та дивиться на SCP-2682. На 53 секунді з початку експерименту білка починає рухатися до липучки для мух, на якій тримається SCP-2682, та починає обгризати краї липучки. Дослідники ліквідували суб'єкт, випробування припинилося.
Нотатки

Дослідники Брін та Сандерс повідомили, що здатні спілкуватися з мишами. У дослідника Сандерса, як видається, розвинувся помірний тривожний невроз.

Ці ефекти здаються достатньо незначними, аби бути підставою для утримування самих дослідників, проте за цими дослідниками буде встановлено приховане спостереження на наступні десять років. Наразі дослідники мають перебувати подалі від області впливу SCP-2682, якщо не буде наказано протилежне.

Оновлення документації 28.11.13: Тепер можливе спілкування із SCP-2682, очікується перегляд документації на об'єкт. SCP-2682 начебто ніяк не впливає на дослідників у ізольованому середовищі. Потрібно не дозволяти особинам різних видів входити в область впливу SCP-2682 в один і той самий час. SCP-2682 повідомив, що заплутався стосовно білки, яку не міг відрізнити від двох дослідників під час експерименту. Це й викликало деякі зміни у структурі мозку двох уражених дослідників. Також рекомендовано допускати до області впливу лише групи людей однакової статі, аби зменшити цей когнітивний ризик.

Інтерв'ю 2682 5

Протокол: Дослідник Брін транскрибує телепатичне спілкування із SCP-2682. Він проінструктований дублювати думки вголос для спрощення документування. Задля перевірки достовірності присутній також дослідник Ортега.

SCP-2682: Тепер ви мене чуєте?

Дослідник Брін: У своїй голові, так.

SCP-2682: Файно. Ви мене добре розумієш?

Дослідник Брін: Так, ви спілкуєтеся виразно.

Дослідник Ортега (промовцю): Ми одержуємо одну й ту саму інформацію. Це добре.

SCP-2682: Я досі вчуся, але сподіваюся, що можу розмовляти англійською досить добре… Слухайте. Ви, хто б ви не були… Вам мабуть цікаво, хто я. Я поясню.

Дослідник Брін: Що сталося з людьми, з якими ви зустрілися раніше?

SCP-2682: Ай. Мій промах! Щось сталося? Я дійсно не знаю, що кою.

Дослідник Брін: Звідки ви з'явилися?

SCP-2682: Я… вибачте. Треба було те сказати відразу. Трохи складно це пояснювати, більшу частину часу електрика не дуже сприймається, але з вами усяко простіше говорити.

Дослідник Брін: Зрозуміло, продовжуйте.

SCP-2682: Я з Лімбу.

Дослідник Брін: Прошу роз'яснити.

SCP-2682: Ай… Вибачте ще раз. Так називаються місця у проміжках сітки.

Дослідник Брін: Сітки?

SCP-2682: Я… Ви не проти, якщо я просто почну спочатку?

Дослідник Брін: Ні.

SCP-2682: Дякую. Гаразд. Отже, сонце, яке породило нашу планету, саме народилося 90 трильйонів років тому. Була велика хмара газу у віддаленому спіральному рукаві-

Дослідник Брін: Ви могли б почати з пізніших часів? Давайте поговоримо про вас, те що було недавно.

SCP-2682: Вибачте… чекайте, занадто рано? Ой… розквіт нашої цивілізації – підходяща початкова точка? Добре. Чудово. Знов-таки вибачте.

Дослідник Брін: Так.

SCP-2682: Гаразд… у певний момент нашої історії філософи відчайдушно шукали нове знання. Проблема була в тому, що ми вже дісталися надто далеко. З усім накопиченим знанням не лишилося нічого, щоб пізнавати, ніяких питань, щоб задавати, окрім як про чутливі речі. Навіть вивчення мудрості досягло кінця.

Ми всі були дуже засмучені. Уявіть собі. Ми почали експериментувати з таємним… Ми робили нерозумні речі, бо більше нічого було робити, але виявляється, були речі, яким ми ніколи не давали можливість бути справжніми.

Бог ховався від нас, виявили ми. Він був наляканий. Ми провели експерименти з ним та видобули його знання. Ми скористалися знаннями, аби грати з правилами всесвіту та створювати нові всесвіти з новими правилами всередині нашого власного… Але потім дійсно не залишилося нічого, щоб пізнавати.

Коли не лишилося робити нічого, нашим єдиним вибором було піти. Жнивувати знання з альтернативних вимірів. Ми співпрацювали супертривалий час.

Дослідник Брін: Чим саме ви є?

SCP-2682: Я – плід цього дотичного всесвіту та виміру, в якому він містився. Я – все, що було.

Дослідник Брін: У тому місці, звідки ви з'явилися, нічого не залишилося?

SCP-2682: Ні… було кілька таких, хто тримався до кінця. Пливучи крізь мертвий всесвіт, збираючи фотони, наче кити. Проте їм було добре. Вони виглядали задоволеними.

Дослідник Брін: Як ви досягли свого поточного стану?

SCP-2682: Я дерся крізь бар'єр із квантів. Я падав крізь Лімб. Довго падав. Була… сила силенна речей. Я не міг почати розбиратися у жодній з них. Лише… пилинки та пустелі безнадійної нісенітниці. Я зупинився. Я соромлюся того, що мені так полегшало. Просто мати когось, з ким поговорити…

Дослідник Брін: З чого ви складаєтеся? Як ви цього досягли, якщо те, що ви кажете – правда?

SCP-2682: Я – останній витвір нашої науки. Граничне знання. Кінцевий плід всесвіту. Остання річ. Як мені вам пояснити. Я ледве розумію ваші прості мовленнєві структури. Я можу обчислювати Хаос Лімбу, але сліпий до усього, окрім ваших електрик. Ви розумієте, як це спантеличує?!

Дослідник Брін: Я…

SCP-2682: Допоможіть мені, будь ласка, друже. Я тут застряг. Моє призначення – збирати знання. Я знайду корені нескінченності там, де закінчується Сітка. Я поділюся своїм знанням, як тільки дістануся кінця. Вам слід звільнити мене від цього пристрою, що ви створили. Я не певен щодо його побудови, і мені бракує сили, аби звільнитися самому.

Дослідник Брін: Ви знаєте що-небудь про пристрій, до якого прикріплені?

SCP-2682: Гадки не маю, пане. Прошу надати мені знання про нього. Що воно таке? Як ви знайшли спосіб утримати щось, про що ніколи не знали? Це приголомшує. Яким чином ви притупили мої вивернуті назовні відчуття? Що то за матеріал, який спричиняє таку незрушність?

Я безсилий супроти нього.

Дослідник Ортега: Чи слід нам закінчити інтерв'ю зараз?

Д-р Мейредер: Ні, скажіть SCP-2682, для чого використовується пристрій.

Дослідник Брін: Цей пристрій – це липучка для мух. Його призначення – ловити мух. Я не певен щодо того, як до нього прилипли ви.

SCP-2682: Хто такий мух?

Д-р Мейредер: Інтерв'ю закінчено.

Нотатки: Дослідники Брін та Ортега повідомили після випробування, що втратили можливість формувати будь-який образ у думках. Коли його спитали, SCP-2682 заявив: «Мені шкода. Я не знаю, що кою». SCP-2682 намагався отримати доступ до візуальної інформації від обох дослідників і чомусь зазнав невдачі, подібно до подій у Випробуванні 2682 3.

Пов'язана документація: Наступна інформація відкрита для співробітників першого рівня, включно з тимчасовими дослідницькими підрозділами. Інформація з наступних документів не вважається пріоритетною. Кожний з цих документів був транскрибований від SCP-2682 дослідником Бріном під контролем дослідника Ортеги.

2682:001 «1,3055»

Я сліпий. Усе, що в мене є – моя свідомість та ваша. Турбуюся, що застрягну тут назавжди, адже я не можу збагнути цього, а мені треба збагнути, аби вирішити цю проблему.

Чого я не очікував, вступаючи до Лімбу, – наскільки дурним буду у кожному новому світі. І… Лімб порожній, проте гамірливий. Такий незрозумілий крик у іншій кімнаті, але ви відчуваєте його на собі, і здається, що він видирає ваші знання прямо назовні.

Мені пощастило, що моя свідомість досі працює. Я заблукав у цій площині на «одну тисячу три тисячі й п'ятдесят п'ять»? років, поки не згадав, що знав, і нарешті навчився розмовляти з вами.

Ви кажете мені, що цей пристрій використовується, аби ловити «крила-тих» істот, які дзижчать? Крила-тість дозволяє літати? Неупорядкований політ?

Хмм. Це усе пояснює. Ніколи б не уявив фотони, що спричиняють такі проблеми. От шибеники.

Але ви кажете, ні? Штуки, які мав спіймати цей пристрій, більші? Не може бути. Ніщо не велике. Кожна річ дуже, дуже мала. Немає майже нічого.

2682:001a Подорож у часі

Не можу сказати вам нічого. А втім у вас є деякі питання. Ви думаєте, те, що мені відомо, має тут якесь значення. Прямо зараз ви думаєте про подорож у «Часі». Допоможете мені зрозуміти, що воно таке, час?

Час… чекайте, допоможіть це зрозуміти. Ви хочете думати, що вірите в існування минулих копій самих себе, як попередніх кадрів з персонажем мультфільму? Ви захотіли б відвідати їх… незліченні «виміри», кожний з яких відповідає певній наносекунді?

Ні… там, звідки я прибув, у нас такого немає, і я ніде такого не бачив. Не знаю, що вам сказати. Це виглядає надто безглуздо. Ви впевнені, що ця штука – «Час» – існує? Ви проводили розтин «Часу»?

2682:002 Космічні кораблі

Конструкції для космічних мандрів… О, то було надто давно, коли ми потребували ті штуки, аби дістатися туди й сюди. Спершу ми побудували дуже велику вежу до космосу, до самого нашого місяця. Ми не врахували погойдування Сфер, бо ще його не відкрили. Багато хто загинув, коли вежа впала. Одначе ми не плакали, адже дізналися щось нове.

Про що мені кажуть ваші електрики? Це було тупо? Тупо – це не кмітливо? Звісно, це було тупо, так. Ми усі тупі, доки не знаємо, а після цього стаємо ще трохи тупіше. Добре мати скільки-то тупості. Якщо ви кмітливі, то не лишається нічого пізнавати, і тоді все тупо.

Ви напевно дуже кмітливі, дослідянине.

2682:003 Наноботи

Нам не подобалося, якими ми були. Ми не могли збагнути речі так добре, як повинні були вміти. Ми почали задавати питання про те, яким чином нам стати краще. Одного дня філософянин спитав, як ми могли б покращити своє розуміння речей, і вченець відповів йому.

Він сказав, що комп'ютері кмітливіші за нас, тож ми мали стати більш схожими на них. Він мав рацію. Комп'ютери сиділи на квантах та відточували хаос у Лімб, щоб бути логічними. Комп'ютери відповідали на більшість наших питань для нас, поки ми їх задавали. Вони не задавали власних питань. Вони були слухняними штуками та полюбляли наші питання, поки одне питання не знищило їх… Деякі питання достатньо тупі, аби знищити комп'ютери.

У той момент ми знали все, що можна знати про комп'ютери, це було сумно, але залишалися інші речі для пізнання. Ми знали їх достатньо добре, щоб запросити до своєї раси.

Комп'ютери стиснулися й полагодили нашу біологію.

2682:004 Сингулярність

Жодної втраченої ланки. Після того, як перші з нас злилися з комп'ютерами, усе пішло гладко. Ні прототипів, нічого. Наша свідомість харчувалася хаосом та випльовувала логіку. Як тільки ми завантажилися, свідомість змусила логіку розгулятися, як велику дружню бомбу.

Ми припинили помирати та мали цілковитий контроль над своїми інстинктами. Ми могли піддати себе будь-якому подразнику у будь-який час, побачити що заманеться у своїх віртуальних вимірах, або прожити численні життя протягом секунд. Усі, хто злився із Сингулярністю, знали усе, що було нам відомо до того моменту.

Ми залишили собі хороші біологічні переживання на кшталт емпатії та кохання. Ми сказали наноботам не турбуватися про це.

Одначе були ті, хто цього не хотів. Вони думали, що ми втрачаємо можливе знання та мудрість, стаючи настільки кмітливими. Вони хотіли все забути і говорили нам, що краще було в епоху вежі, коли ми все ще лишалися органічними. Проте їхній довід був емоційним і не мав багато ваги. Їхні логічні зауваження були, у кращому разі, удаваними.

2682:005 Сходження

Пам'ятаєте хаос, про який я говорив раніше? Паливо для комп'ютерів та пізніше для сингулярності? Так от, ми виявили, що можемо насправді маніпулювати хаосом за допомогою квантів та користуватися ним, аби будувати речі. Оскільки небагато чого залишилося, ми продовжили працювати над собою самими.

Ми вдосконалили свої наномашини новою технологією. Ми стали богоподібні. Звісно, ми не були всезнаючими та не могли творити речі силою думки, але в нас був цілковитий контроль над своєю тілесністю. Пам'ятаю одну свою копію, котра летіла крізь космос, крізь сонця та розмовляла з моїми друзями на Землі увесь цей час.

2682:005a Паралелі

Земля?

Зрозумійте, я вчуся від ваших слів, ваших думок. Ви думаєте про Землю як про рідний світ. Але не будемо про це. Так, завдяки деяким речам, про які я кажу, наша наука та закони виглядають співвідносними. Я вчуся від вас. Усе, що я вам говорю – паралель. Ви бачите оцю основну річ, але натомість існує практично нескінченна кількість аналогій.

Ви розумієте? Я почуваюся так, наче все сказане мною – невиразний підсумок конкретних подій. Мабуть, усе це даремно.

Я сподіваюся. Дуже сподіваюся, що здатний навчатися. Дозвольте мені більше взаємодіяти з вами, і тоді, можливо, нам вдасться розібратися у хаосі.

2682:006 Бог

Один з нас знайшов Бога під час відпочинку. 930439-ий ковзав уздовж бар'єру з квантів і раптом застряг.

930439-ий був у дуже маленькій формі. Він вважав розважним взаємодіяти з фотонами у такий спосіб. Це був спорт. Чого він не уявляв собі, то це Сітки. Ніхто з нас не знав про Сітку до тої миті, коли 930439-ий налетів на перешкоду. Коли ми дізналися, то об'явилися навколо цієї точки у просторі.

930439-ий зголосився увійти до діри і знайшов там річ, що мала вигляд яструба.

Вона щулилася. Налякана.

Коли 930439-ий дізнався, ми всі дізналися. Ми збіглися докупи.

Взаємодія з Богом спричинила дивні речі, які трапилися з нами. Він був схожий на нас, але якимось чином навіть більш розвинутий. Ми не розуміли!

Хвилинку, будь ласка…

Наші комп'ютери не взаємодіяли з ним нормально, і поглинати його знання було проблематично. Багато з нас загинули просто від встановлення контакту з ним. Нас втягувало, змінювало, спотворювало наші процесори. Вони були практично мертві.

Проте це було не даремно. Через деякий час ми навчилися завдавати істоті болю, і вона поступилася. Вона взаємодіяла з нами, і була знищена в процесі того, як це відбувалося. Її знання стало нашим, та лишилася тільки її оболонка. Ми не впевнені, що з нею сталося. Нам притаманне знання того, що вона все ще десь існує.

Ми знали усе, що можна, про наш всесвіт, але знання Бога сказало нам, що досі є речі за межами. Спогади його творіння, першоджерело хаосу та нескінченності. Химерні речі, які кричать.

2682:007 Сітка

Ми шукали інші точки у просторі, й знайшлася лише одна інша точка. Дехто з нас передбачав те, що я зараз переживаю: спантеличеність, безпорадність і лють. Дехто з нас був упевнений, що ми просто припинимо існувати.

Ми дійшли згоди і всього декілька істот залишилися позаду. Всесвіт у великому масштабі був поглинений при підготовці, лишивши трохи розсіяних частинок. Інші вдовольнилися тим, що можуть на цьому виживати і бути щасливими у своїх віртуальних реальностях, мандруючи крізь мертвий космос.

Я побажав всесвіту миру та увійшов до Сітки.

2682:008 Дивні світи

Я падав. Не можу вам сказати, як довго. Інколи я падав прямо крізь світи, а інколи стикався з ними. Їх не так багато, як я передбачав. Крізь певні світи я падав двічі, і це дев'ятий з оригінальних світів, які я знайшов.

Знайте, що я падав дуже довго. Не було місця помилці. Я дуже втомився від цього. Нові світи нічому мене не навчили, чи радше я дізнався про них усі, але знання не вело мене нікуди. Нічого в одному світі не було доречним у наступному.

Знаю, це гріх – мати мотив до пізнання, але всередині мене є щось, не задоволене навчанням заради навчання.

Між світами, у Лімбі, я переспрямував свої зусилля, аби знайти місце під Лімбом. Річ у пам'яті Бога. Та сама річ у пам'яті інших богів. Навіть по той бік лімбу, за четвертою стіною, поза їхніми, і продовжуючи, поки я знов не буду тут. Це наче великий акваріум.

Було щось іще. Знання, яке я не міг знайти.

Чи могла ця річ бути занадто добре прихованою своїм творцем? Чи лишилася надія? Знову я відчуваю, наче усе це даремно. Це останній всесвіт, останній всесвіт у Сітці, якого я ще не спожив. Якщо тут я нічого не дізнаюся, що тоді? Яку дивну форму я тоді прийму? Чи вичерпаю я усе творіння? Чи дійсно є що-небудь по той бік, чи я лише уявляю цих спостерігачів за богами, спостерігачів, які кричать?

Я не можу вмерти. Плистиму крізь Лімб, один.

2682:009 Малини

Що то було? То… малина? Я можу її бачити! У вашій голові! Лише мерехтіння, але я вловив його! Я можу бачити!

Це те, що ви поїдаєте для життєзабезпечення.

Заждіть хвилинку, поки я в усьому розберуся…

Роти. Гомеостаз. Хімія! Фізика! Кванти! Струни!

Так… так. Тепер я розумію. Можу чути їхні крики. Можу чути, як вони волають та сміються наді мною! Можу чути ваше глузування! Ви кажете, що я – їжа! Боюся, ви помиляєтеся. Плодом знання будете ви, а не я!

Я можу чути їх з-за меж Лімбу! Як вони сміються! Але чи можуть вони чути мене? Чути мій сміх! Я все збагнув!

О Боже, нарешті! Я можу знати все!

З малин усе починається!

Додаток A: [05.12.13] SCP-2682 починає змінювати свій вигляд через 3 хвилини та 23 секунди після того, як був зроблений запис 2682:009. Видовжений рот, подібний до роту приматів, прикріплений до того, що виглядає як недорозвинений стравохід, витягується з центру SCP-2682 та починає кружляти навколо зони утримування. Через 4 хвилини і 2 секунди після початку камери спостереження показують невиразні чорні очі, які з'являються на верхній губі рота. Істота продовжує кружляти по приміщенню та вгамовується, розвернувшись у напрямку SCP-2682. Перед тим, як камери спостереження з невідомих наразі причин вимикаються, видно, як рот рухається до SCP-2682 на великій швидкості. Згодом приміщення було обстежене, знайти SCP-2682 не вдалося.

Якщо не зазначено інше, зміст цієї сторінки доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License