Особина SCP-3379-1 пiд час завантаження на корабель Фонду.
Об'єкт №: SCP-3379
Клас об'єкта: Евклід
Особливі умови зберігання: В межах околиці шириною п'ятнадцять (15) кілометрів від SCP-3379 забороняється будь-який морський рух. Два човна повинні патрулювати територію навколо SCP-3379. Примірники SCP-3379-1 слід доставляти до найближчої дослідницької Зони для вивчення.
Опис: SCP-3379 - це прямокутний портал, який знаходиться на відстані приблизно в 8 метрів під водною поверхнею в арктичному океані; розмір порталу - 10 на 15 метрів, і по периметру його оточено бетонною рамою. SCP-3379 знаходиться на відстані в 12 кілометрів на північ від острова Більшовик.
Об'єкти, які позначаються як SCP-3379-1, час від часу з'являються з SCP-3379, і спливають на поверхню. Ще не знайдено жодної закономірності у появах SCP-3379-1.
Примірники SCP-3379-1 різняться за складом та зовнішнім виглядом. Приблизно 70% примірників SCP-3379-1 виглядають як туші живих організмів, законсервовані різними засобами. Станом на 01.01.2018, було виявлено приблизно 350 примірників.
| Примірник | Опис |
|---|---|
| 3379-1-03 | Мертвий морж-альбінос (Odobenus rosmarus). Труп не має аномальних властивостей. |
| 3379-1-11 | Купа жиру та фрагментів кісток. Аналіз ДНК вказує, що ці фрагменти належать китоподібним, але вони не відповідають жодному з відомих видів. |
| 3379-1-41 | Двадцять наборів зябер, загорнутих в синтетичний полімерний пакет. Згідно з ДНК-аналізом, вони збігаються з SCP-924. |
| 3379-1-62 | Велика скляна банка, яка містить акулячі плавники в сольовому гелі. |
| 3379-1-89 | 16-метрова шия еласмозавра, сильно розкладена. |
| 3379-1-119 | Баночка з невідомою рідиною. Спостереження за рідиною викликає сильні ностальгічні почуття. Хімічний аналіз рідини виявив наявність хлориду натрію, етанолу, піперіну, бета-ендорфіну та декількох десятків інших, нехарактеризованих органічних сполук. |
Наразі поверхню SCP-3379 можуть перетинати лише одушевлені істоти. Під час тестування з рибою, обладнаною камерами не вдалось виявити будь-яких ознак небезпеки з іншої сторони порталу; через це було схвалено наступне дослідження.
Передмова: D-11424 був забезпечений герметичним гідрокостюмом, ножем, ліхтарем, камерою, і запасом повітря на 2 години, а також пристроєм для зв'язку з д-ром Аркео, координаторкою дослідження.
[ПОЧАТОК ПРОТОКОЛУ]
(D-11424 знаходиться приблизно на відстані в 4 метра від поверхні SCP-3379.)
Д-р Аркео: Все начебто гарно. Ви готові?
D-11424: Так, я казав, що завжди хотів стати дайвером. Давайте зробимо це.
Д-р Аркео: Гаразд. Не забувайте розповідати про все, що ви бачите.
D-11424: Зрозуміло.
Д-р Аркео: Пропливайте через SCP-3379.
D-11424: Так, я зроблю це.
(D-11424 пливе через SCP-3379 та зникає з виду. Камера D-11424 показує велику кількість бетонних отворів, подібних зовнішнім виглядом до SCP-3379, і розташованих у двомірній сітці. Вид оточення нечітке, але судячи з усього, ця поверхня виявляється суміжною до океанічного дна. D-11424 не помічає цього, продовжуючи плисти вниз.)
Д-р Аркео: Ви все ще мене чуєте?
D-11424: Гучно та ясно, докторе.
Д-р Аркео: Опишіть своє оточення.
D-11424: Ох. Я відчуваю себе у воді, але я можу стояти начебто на землі. Я бачу… вау…
Д-р Аркео: Продовжуйте.
D-11424: Це на зразок стіни. Тут сотні бетонних отворів подібних до того, через який я пройшов.
Д-р Аркео: Є ще щось?
D-11424: Я не впевнений. Тут згори трохи світить, але все ж погано бачити (Пауза). Лайно, тут щось рухається. Я піду перевірю наступні ворота.
(На камері не бачити ніяких рухів.)
Д-р Аркео: Гаразд.
(D-11424 пропливає через отвір, який знаходиться поруч зліва від SCP-3379.)
Д-р Аркео: Що ви бачите?
D-11424: Тут теж вода, але вона більш мутна. Я думаю, що я в річці. Я відчуваю слабку течію.
Д-р Аркео: Слідкуйте, щоб залишатись поруч з отвором.
D-11424: Так, звичайно. Люди, тут якійсь химерні риби. Я ще не бачив таких.
(Повз пропливає кілька напівпрозорих риб розміром з лосося, а після чого - велике створіння у формі серпантину пів метри в довжину.)
Д-р Аркео: Будьте уважні.
D-11424: Так. Це можуть бути аномальні піраньї або щось подібне. (D-11424 хихикає.) Ох, тримайте мене, попереду пливе велика купа великих товстих істот.
Д-р Аркео: Будьте впевнені…
D-11424: Лайно!
(Декілька великих червоних риб з чотирма очима вдаряються в D-11424, відправляючи його вниз за течією на невизначену відстань, перш ніж йому вдається вхопитись за камінь, та зупинитись.)
Д-р Аркео: У вас там все гаразд?
D-11424: Прокляття, течія тут більш потужна. Я лише можу триматись за цю скелю.
Д-р Аркео: Залишайтесь у спокої. Ви все ще бачите портал? Ви можете проплисти назад до нього?
D-11424: Ох… ні, ні.
Д-р Аркео: А ви бачите там інші портали?
(D-11424 оглядає місцевість навколо себе, перш ніж він знаходить подібну до серпантину істоту, яку бачив до цього. Не видно жодних отворів.)
D-11424: Доведеться мені іти далі. Я думаю, я зможу оглянути поверхню води. Дозволите мені спробувати зробити це з берега ріки?
(Пауза.)
Д-р Аркео: Дозвіл надано.
D-11424: Гаразд, пішли…
(D-11424 декілька разів оглядає довкілля, розглядає подібну на серпантин істоту, яка тепер тримає у роті декілька риб, а потім вилазить на скелю до природної кам'яної стіни. D-11424 видає декілька звуків напруги, і падає назад до потоку, перш ніж знову досягає стіни, за яку тепер він міцно тримається.)
D-11424: Охохо! Чи ви це бачите? Чи ви це бачите?
(D-11424 оглядає оточення річки, з одного боку якої виявляється велика кам'яна скеля, а з іншого - щільний ліс.)
Д-р Аркео: (Сміється.) Так, я бачу це. Опишіть своє оточення…
D-11424: Ох ох ох!
(На берегу ріки можна побачити кілька істот, схожих на моржів. У них біле волосся і зачіски в формі бараболі, а одягнені вони у чорні шкіряні куртки з різними прикрасами. За ними знаходиться велика сітка, прикріплена до їх ременів гачками.)
D-11424: Та я бачу портал!
(За моржами можна побачити інший портал, а також стежку, яка веде до нього з берегу річки.)
Д-р Аркео: Повідомляйте про свою ситуацію.
D-11424: Моржі, берег річки, портал. Я думаю, я можу дійти туди, і пройти через портал. Так, звичайно, я міг би дістатись туди, я думаю, портал веде під воду, і розібратись там з усім. Ваші думки?
Д-р Аркео: Продовжуйте спостерігати моржів.
D-11424: Дійсно? Це просто моржі з зачісками. Вони нікому нічого не роблять.
(Моржі опускають сітку у воду.)
D-11424: Вони ловлять рибу. Можна мені повернутись?
(Д-р Аркео робить паузу, щоб проконсультуватися з дослідницькою командою.)
D-11424: Ох повна дупа, я повертаюсь.
Д-р Аркео: Будь ласка, чекайте на команду.
D-11424: Я вільний мандрівник між світами, і я іду!
(D-11424 починає повзти вповз кам'яної стіни. Він піднімається приблизно на 5 метрів до зупинки.)
D-11424: Так. Це не так просто, як я думав. Мабуть, я… лайно!
(D-11424 втрачає рівновагу і падає у річку.)
Д-р Аркео: 11424!
(D-11424 відносить далі за течією.)
D-11424: Все гаразд, все гаразд! Я задрімав. Мені треба знайти іншу скелю— аргх.
Д-р Аркео: Що це було?
(Камера спостерігає велику кількість райдужно-зелених риб, які зовні нагадують сомів.)
D-11424: Я спіймався у щось разом з цими рибами.
Д-р Аркео: Чи можете ви…
D-11424: Це сітка!
Д-р Аркео: Гаразд. Спробуйте звільнити себе за допомогою вашого ножа.
D-11424: А що ви думаєте я роблю? Так, і ми рухаємось.
(Сітка містить в собі D-11424 та риб.)
Д-р Аркео: Чи можете ви щось бачити? Риби блокують камеру.
D-11424: Це моржі, вони тягнуть нас до гори. І вони, ох, виявляються дуже великі, якщо глянути на них більш близько.
Д-р Аркео: Наскільки великі?
D-11424: Я не знаю, мабуть метрів п'ятнадцять? Інакше кажучи, дохріна великі.
Д-р Аркео: Вони вас помітили?
D-11424: На щастя, ні.
Д-р Аркео: Гарно.
D-11424: Їх шкіряні куртки мабуть зроблені з якихось великих корів.
(Сітка перестає рухатись.)
D-11424: Ух-ох.
Д-р Аркео: Що?
(Видно чотири моржа, і вони дивляться на D-11424.)
D-11424: Вважаю, вони мене побачили.
Д-р Аркео: Вони вороже налаштовані?
D-11424: Ну доки ні.
(З цього моменту два з моржів починають видавати вокалізації один до іншого, і робити жести в бік D-11424.)
D-11424: Думаю, вони вирішують, що робити зі мною.
Д-р Аркео: Гарно…
(Одна істота відчиняє сітку, і піднімає D-11424 чимось, схожим на ногу.)
D-11424: Не чіпайте мене, тупі тварини!
(Ті два інших знову подовжують розмову.)
D-11424: Гаразд, вони мене не вбили.
(Третя істота оглядає D-11424, і починає робити вокалізації та жести в бік інших.)
D-11424: Чи слід мені вдарити ножем?
Д-р Аркео: Відповідь негативна.
D-11424: Я зараз отримаю запаморочення.
(Істоти повертають D-11424 до сітки, міцно зав'язують її, і тягнуть до великого вагону.)
D-11424: Так краще.
Д-р Аркео: Куди вони вас тягнуть?
D-11424: До порталу на берегу ріки, принаймні виглядає так. (D-11424 зітхає.) Саме тут я скажу вам "ви були праві", так?
Д-р Аркео: Це необов'язково.
D-11424: Гаразд, побачимось на іншому боці. Сподіваюсь, мене не принесуть у жертву.
(D-11424 провалюється крізь портал, і опиняється у пустельному оточенні. Зверху можна побачити декілька неідентифікованих птахів, які летять над головою. Рух продовжується, і через це можна зробити висновок, що D-11424 хтось несе.)
D-11424: Скажіть мені правду. Який є шанс, що я зможу повернутись живим?
Д-р Аркео: (Д-р Аркео робить паузу, щоб порадитись з дослідницькою командою для оцінки морального духу D-11424.) Маленький.
D-11424: Вони виглядають як хулігани з моєї старшої школи. (Пауза.) Смердять так саме, рибою. Я буду чесний, між ніж безсилий. Мотузка занадто товста. Будуть будь-які ідеї?
Д-р Аркео: Доки ні.
D-11424: Схоже, я в дорозі. О, агов! Ось там набагато кращий портал!
(D-11424 повертає камеру до пустелі, де можна побачити ще декілька моржів, які ідуть попереду. Периметр порталу зроблено з полірованого червоного каменю, на яких можна побачити декілька декоративних знаків. Моржі загороджують обсяг.)
D-11424: Ох, так, так, мене принесуть у жертву. Ось зараз.
(Стає чути звук великого натовпу, коли моржі підходять до отвору.)
D-11424: О мій Бог, звідки такий сморід?
(Моржі перетинають портал. Небо виявляється білим, і, можливо, є твердою поверхнею. Не бачити ні сонця, ні зірок. Джерело освітлення невідоме.)
D-11424: О мій Бог, ми начебто у череві риби. Почекайте. Коли я втратив своє підводне знаряддя?
Д-р Аркео: Опишіть своє оточення.
D-11424: Так. Ми все ще рухаємось. Тут німа нічого окрім дивного, фальшивого неба та жахливих запахів. Там вдалі, ох, це як я розумію не люди, це речі ходять навколо. Хоча, ні, не записуйте це. Ми просто пройшли поруч з натовпу Елвізів.
Д-р Аркео: Вибачте, повторіть?
D-11424: Ви чули мене. Елвізи. Які тягнули візок зі скелетом слона. І… ми зупинились.
Д-р Аркео: Гаразд. Ваша камера все ще затулена рибою, тому просто назвіть речі, які ви бачите.
D-11424: Ну так слухайте. Тут багато фантастичних воріт, на зразок тих, які ми пройшли, щоб потрапити сюди. Усі форми та розміри. Ми пройшли поруч одних таких розміром з великий дім, які зроблені з чистого золота. З них вийшли якісь гіганти з шістьма ногами.
Д-р Аркео: Опишіть навколишнє середовище. Ви згадували небо, а чи бачите ви горизонт?
D-11424: Не впевнений. Тут є ціла стіна з воріт, як та раніше, через які може пройти будь-хто. Здається, вона трохи зігнута. Я не можу побачити її кінець. Що там за стіною, я не можу сказати. Вона виглядає нескінченною.
Д-р Аркео: У якому напрямку вони вас тягнуть?
D-11424: Ми вийшли прямо з воріт, а потім повернули вправо. Скрізь ворота та навіси, я не можу побачити горизонту.
(Вагон зупиняється.)
D-11424: Гаразд, ми зупинились. Ну тепер мене випатрають.
(Сітку вивантажують на дерев'яну поверхню. D-11424 виявляється зв'язаним моржами та чимось накритим.)
D-11424: Це все не насправді.
(Один з моржів видає вокалізації; чути звуки наближення кроків та скрипучих коліс.)
Невідомий: Селк'юіппер! Мій хлопець. Ти приніс як завжди?1
Невідомий: Ах, так. Мугспіел! Отримайте - з доставкою.
Мугспіел (скоріш за все): Ох, Ерікссон.
(Вокалізації інших моржів.)
Ерікссон: А що це таке? Дійсно, ми можемо бути готові до торгівлі в залежності від того, що ти отримав звичайно.
(Аркуш, якім накривали D-11424, зняли геть. Суб'єкти, які спілкується з моржами, виявляються людьми, одягненими в традиційний одяг вікінгів, з невеликими яскравими прикрасами, якими вони прикрашали власні ремені, шоломи та бороди.)
Ерікссон: Вау, Селк'юіппер, це ж не риба. Ти дійсно не можеш сказати, що він виглядає як один з нас?
(Селк'юіппер видає глухі вокалізації.)
Ерікссон: Ну так, у нього немає бороди, але… що б це не було. Хей, ти! Ти можеш мене розуміти?
D-11424: Ви до мене?
Ерікссон: (Сміється.) Звичайно, до кого ще?
D-11424: Ви розмовляєте англійською?
Ерікссон: Англійська? (Моржу:) Я дам тобі… ну шість великих бісових риб за нього.
(Селк'юіппер показує свої бивні, та голосно кричить.)
Ерікссон: Ти збожеволів. Дванадцять, гаразд!
(Селк'юіппер киває, і трясе руку Вікінга своєю ластою. Другий вікінг, припустимо Мугспіел, зважує великий ящик з фіолетовими рибами, та обмінює його на ящик зеленої риби від Селк'юіппера.)
Ерікссон: Мати з тобою діло - одне задоволення. (Він повертається до D-11424, та розв'язує його.) А тепер, мій друже, як ти опинився у цьому маринаді?
D-11424: Я, ох, дослідник, і я заблукав.
Ерікссон: Хаха. Ти пройшов довгий шлях зі свого дому, агов? Я би взяв тебе з нами до Лугварінди, але я вважаю твоєму народу тебе не вистачає. Я знаю, якою дорогою ти прийшов, і ми можемо допомогти тобі повернутись до того, як підемо додому.
D-11424: Гаразд, ви могли би мені вказати на портал, через який пройшли моржі, так? Я міг би піти назад до їх світу, і з нього знайти шлях до свого дому.
Ерікссон: Вірна річ. Піндерлумп, ідіть вперед, і візьміть… рибу-стигга, щоб торгувати в Уктхані. Я супроводжу нашого приятеля до тих дверей. (У його бороді на момент спалахує щось на зразок лампочок.)
D-11424: Я дуже вдячний вам, люди.
Ерікссон: Так, так, а тепер побудь корисним, і тримай ці мішки.
D-11424: Окей.
(Ерікссон та D-11424 продовжують йти протягом 10 хвилин.)
D-11424: Я не пам'ятаю, яким шляхом прийшов.
Ерікссон: Є короткий шлях, друже. Довірся мені.
D-11424: Гаразд.
(Ерікссон зупиняється перед великими воротами, накритими декоративним червоним балдахіном.)
Ерікссон: А тепер треба зробити невелику зупинку. Я дам тобі щось на дорогу, тому що вона ось вже тут.
D-11424: Круто. Ви справді не повинні були, я думаю —
Ерікссон: Я наполягаю! Якщо ти мене поважаєш! Станьте прямо там. Це буде сюрприз.
D-11424: Гаразд! (D-11424 дивиться навколо.)
(Чути шум, після чого крик Ерікссона та невідомого голосу. Балдахін падає.)
D-11424: Чекай, чекай —
(Декілька щупалець виповзають з руїн балдахіну; їх вид здається здивованим. Замість присосок, щупальці закінчуються руками з чотирма пальцями. Двоє щупалець намагаються схопити D-11424 та Ерікссона, останньому вдається успішно ухилитись.)
D-11424: Ой, та ну!
Неідентифікований голос: (Нерозбірливо.) Крадії! (Нерозбірливо.)
D-11424: Ерікссон! Ти мерзотник!
(Ерікссон свистить, і у його бороді спалахує декілька вогників. Між ним та масою щупалець формується яскравий синій бар'єр, який нагадує нотний лист. Повертається вагон з його компаньйонами, і Ерікссон стрибає до нього разом з вкраденими товарами.)
D-11424: До біса вас! (D-11424 б'є декілька пальців на щупальцях, змушуючи їх відпустити його.)
Неідентифікований голос: Правило!
D-11424: Я вибрався! Д-р Аркео, куди нам іти?
Д-р Аркео: (Білий шум) Я не впевнена, просто відійдіть і ми спробуємо щось зробити.
(D-11424 починає бігти.)
D-11424: Так, білий шум. Це завжди гарний знак. Якщо ви можете чути мене, я хочу сказати, що шлях вільний. Монстр з щупальцями відправився переслідувати Вікінгів. А тепер, мені треба знайти свій вихід.
(D-11424 блукає протягом декількох хвилин перед тим, як зупинитись коло грубої піраміди, складаної з сердець, які пульсують в такт.)
D-11424: Гаразд, я пам'ятаю, як чув цей звук, коли йшов сюди. Я думаю, що я іду вірним шляхом.
(Чути звуки занепокоєння. D-11424 знову починає бігти.)
D-11424: Гаразд, здається, я ще не вибрався з цього лісу. Куди тепер … ааа!
(Істота, яка складається цілком з серцевих м'язів, наближається до D-11424, та починає виробляти "вокалізації", скорочуючись через різні проміжки часу та випускаючи повітря через труби на своєї "голові".)
D-11424: Окей, нічого страшного! Нічого страшного! Іди геть! Мені не до розваг, я —
(D-11424 наближається до ями, яка обгороджена невеликим забором. Над ямою висить якийсь блискучій, вологий предмет різних фіолетових відтінків. D-11424 сміється.)
D-11424: Хей, Аркео, гарні новини. Я знайшов джерело смороду.
(D-11424 обходить яму, і заходить на велику гнилу голову собаки. Далі видно декілька великих кишенькових ножів; у кожного з них шість кінцівок, зроблених з ножів-метеликів, і крила, зроблені з різних лез. Ці живі ножі стоять навколо басейну з білим брудом, у якому плавають маленькі рожеві шматочки м'яса. За басейном знаходиться собакоподібний гуманоїд, який, судячи з усього, щось обговорює з ножами.)
D-11424: Гаразд. Чудово.
(D-11424 спускається по спіральних сходах, і опиняється у великому червоному залі, в якому видно багато істот, які швидко та шумно рухаються.)
D-11424: Аркео, я збираюсь визнати те, чого я до цього боявся визнати. Я помилився. Це точно не той шлях, яким я прийшов.
Д-р Аркео: (Білий шум.)
D-11424: Гм, гарна відповідь. Я остаточно заблукав.
Д-р Аркео: (Білий шум.)
D-11424: Фантастика. Гаразд, побачити тут людей, які говорять англійською без будь-якої зрозумілої причини, я думаю, ну… було…
(Кілька блідих гуманоїдів без ротів з колісними механізмами замість ніг дивляться на D-11424, коли він підходить до сходів.)
D-11424: Що? Що, дорожні воїни? На вашу думку, я виглядаю смішно?
(Вони оточують D-11424.)
D-11424: Мені це цілком зрозуміло, до речі, ви, хлопці, для мене виглядаєте теж дуже смішно.
(Один з них показує над D-11424.)
D-11424: Що?
(D-11424 дивиться вгору, і бачить над собою велику трубку, з декількома трикутниками на своєї поверхні. Знизу під D-11424 з'являється великий жовтий хрест.)
D-11424: Фігури.
(D-11424 різко втягується до гори та "всмоктується" в трубу, після чого він рухається трубами. Після декількох зіткнень, D-11424 падає у щось м'яке. Спотворення сигналу на той час дуже сильні, а приміщення дуже темне, що робить неможливим отримання якогось зображення. Також чутне джерготання та гудіння.)
D-11424: О, Джиміні Крикет2, хлопці. Я не тільки зламав кісточку на нозі, та, мабуть, ще і ребро. Тут, безперечно, купа птахів. (Пауза) Нові новини. Я помацав це руками, і це, безперечно, плавлені птахи. Чудово, вони пом'якшили мою посадку.
(Пауза.)
D-11424: Ой, вау, я уже тут приблизно хвилину, ще і нічого не трапилось. Давно так не було. Спокій. Відпочинок, навіть.
(Пауза.)
D-11424: Добре, це зайняло деякий час, але я знайшов це. Це місце, де я загину. Я думаю, що це нарешті жертвоприношення. Жертва пташиному Богу чи щось таке. Вони досить шумні. Ой! Цей поганий писюн просто клюнув мене!
(D-11424 не говорить протягом шести хвилин, періодично чути музичний фон. Раптово, всі звуки птахів припиняються.)
D-11424: Це точно не може бути гарним знаком.
(У приміщенні стає світліше. D-11424 дивиться до гори, і бачить великі двері, які відкриваються над ним. Велика аморфна маса, яка схожа на білу тканину з червоними плямами, спускається з отвору.)
D-11424: (Зітхає.) Почалось.
(Маса цілком охоплює D-11424. Корм споживається істотами приблизно за хвилину.)
D-11424: — хтось ще, я не знаю, чи можете ви бачити чи чути. Я нічого не бачу, тут так темно… лайно…
(З'являється фігура коричневого кольору; її форма постійно змінюється.)
D-11424: Хей, давайте пропустимо формальності, і я негайно дам кров для цього Бога. Та що ти навіть таке?
(Фігура простягається уперед, і оточує D-11424 декількома схожими на тканину відростками. На одному з відростків на кінці знаходиться рука, яка тримає ніж.)
D-11424: Лайно, допоможіть!
(Відростки повністю охоплюють D-11424. Сутність видає гучний, низький гул. Протягом наступних чотирьох (4) хвилин D-11424 періодично кричить.)
D-11424: Воно ріже мене!
(48 секунд білого шуму.)
D-11424: — почуй цей голос. Я, ах, велика честь? Не впевнений, що у мене є то, що ви хочете —
(23 секунд білого шуму.)
D-11424: — ах.
(Відеозапис знову повністю відновлено, і істота з тканини м'яко штовхає D-11424 у щось, що виглядає як сміттєпровід. Доки D-11424 спускається, декілька разів чути брязкіт, і нарешті він потрапляє до природно освітленої квадратної вертикальної шахти, яка простягається на невизначену дистанцію. На усіх чотирьох стінах шахти знаходяться бетонні портали, з яких видно купи різного м'яса.)
D-11424: Куди…
(D-11424 падає в великий басейн з водою. Через хвилину плавання на місці, D-11424 починає тягнути вниз якась сила, і направляє його до похідного порталу SCP-3379. На півдорозі до нього D-11424 приходить до тями, і намагається протистояти тяжінню. Через його рухи можна побачити, що тягне його щось, що має декілька щупалець з руками на кінцівках, подібних до тих, які вже спостерігались раніше. Вони виштовхують D-11424 з SCP-3379, і останній тепер плаває на поверхні води.)
D-11424: Я… Я вижив. О святе лайно.
[КІНЕЦЬ ПРОТОКОЛУ]
D-11424 було захоплено бортовою дослідницькою групою SCP-3379, та взято ними на човен. Обстеження показало, що у D-11424 не вистачає однієї нирки і двох пальців, що він загубив своє підводне знаряддя, та не пам'ятає нічого, що з ним трапилось у період від його 6-річного дня народження до 8-річного. D-11424 повідомив, що його пригода була "травмуючою, але дуже цікавою".
