Зображення з головного мозку D-4353 під час дослідження 3513-2
Об'єкт №: SCP-3513
Клас об'єкта: Безпечний
Особливі умови зберігання: Навколо SCP-3513 побудований бетонний бункер під виглядом водопомпової станції, який повинен охоронятись та обслуговуватись чотирма постійними співробітниками.
В усі лікарні Намібії повинні бути впроваджені агенти Фонду для приховування звітів про патології, що виникли внаслідок впливу SCP-3513. Будь-яке атипове зростання клінічних показників дегенеративних хвороб мозку у високо локалізованій області слід розглядати як потенційний черговий прояв SCP-3513.
На цю мить розглядаються пропозиції щодо створення мережі сейсмографів Фонду для виявлення потенційних аномалій у земній корі.
Опис: SCP-3513 - це область простору, яка знаходиться у районі Рокі Крест міста Віндгук, Намібія. Вона має приблизно цилиндричну форму, діаметр 3,4 метра та висоту 2,3 метра над землею. Розкопки показали, що SCP-3513 простягається вниз у землю приблизно на 10 метрів, але її загальна глибина на поточний час не була виміряна.
Будь-який організм, який має мозок та потрапляє у SCP-3513, вражається аномальним нейродегенеративним захворюванням. Захворювання триває протягом 4-6 місяців і прогресує наступним чином:
- У мозковій оболонці розвивається твердий кератиновий наріст. Кератиновий наріст виростає пропорційно загальному розміру мозку; у людей він сягає приблизно 5 сантиметрів.
- Верхівка кератинового наросту розкривається, формуючи дзьоб. Внутрішня сторона дзьобу покрита гострими кератиновими сосочками (див. зображення).
- Протягом кількох наступних місяців дзьоб повільно проникає в тканини головного мозку, поїдаючи його. Сосочки допомагають забезпечити, щоб м'яка речовина мозку після попадання всередину не вислизала з дзьоба. Мозкова тканина, спожита дзьобом, зникає з мозку пацієнта; тестування вказують, що внутрішня порожнина дзьобу веде до порталу до іншого виміру, а звідти - до іншого місця або інших місць.
Зовнішні симптоми хвороби SCP-3513 можуть відрізнятись у широкому діапазоні в залежності від того, де саме у мозку спочатку формується кератиновий наріст. Через це хвороба може бути помилково діагностована як хвороби Кройцфельда — Якоба, Гантінгтона, Паркінсона або Альцгеймера. Підтвердити наявність SCP-3513 можливо лише за допомогою магнітно-резонансної або комп'ютерної томографії, відкритої нейрохірургії або розтину трупу. Аутопсії, проведені Фондом, підтверджують, що дзьоб продовжує поглинати будь-яку тканину мозку і після загибелі пацієнта.
Протокол дослідів
Опис досліду: Шість співробітників класу D були піддані впливу SCP-3513, і комп'ютерна томографія підтвердила наявність у них прогресуючої хвороби. Після відкриття дзьобу SCP-3513 медичний персонал Фонду проводив звичайну відкриту нейрохірургічну операцію на відповідному співробітникові класу D. Використання піддослідних суб'єктів-людей було затверджено на основі критеріїв розміру мозку та легкості анестезії.
Під час хірургічного втручання неважлива тканина мозку видалялась з метою отримання доступу до дзьоба. Мікроскопічна хірургічна камера, оснащена GPS-маячком, повільно просувалась всередину дзьоба, а результати записувались та аналізувались.
Дослідження 3513-1
Суб'єкт: D-2879
Результати: Потрапивши всередину дзьоба, камера показала прохід, покритий сосочками. Камера пройшла відстань в 1,4 м. У цей час сигнал GPS-трекеру зник. D-2879 повідомив, що не відчуває жодного дискомфорту.
Після того, як камера пройшла приблизно 0,8 м, прохід закінчився, і камера потрапила в темний півсферичний простір. На стінках простору спостерігалось декілька отворів, розташованих через рівний інтервал. Після обговорення хірургічна група вирішила подовжити просування камери, спрямувавши її у отвір на протилежному боці простору.
Відкритий отвір привів до іншого проходу, який було покрито сосочками, однак спостерігачі відзначили, що тепер напрямок сосочків змінився на протилежний. Через 1,4 м камера опинилась всередині іншого кератинового дзьобу, в якому, судячи з усього, знаходилась тканина іншого мозку. У цей момент відновився сигнал GPS, який зареєстрував розташування камери в місті Рідсберг, штат Вісконсін. Через деякий невеликий час сигнал GPS став пересуватись. Локальні агенти Фонди визначили, що сигнал походить з районного медичного центру Рідсберга, штат Вісконсін, і вказує на тіло нещодавно померлого пацієнта, Нормана Міллера. Містер Міллер переніс інсульт, який, імовірно, був викликаний раптовою появою камери у його мозку.
Камера була вийнята з мозку містера Міллера через дзьоб та повернута на місце через прохід та дзьоб у мозку D-2879. D-2879 було повернуто під спостереження, ускладнень після операції не спостерігалося.
Дослідження 3513-2
Суб'єкт: D-4353
Результати: Камера знімала прохід, покритий сосочками, протягом приблизно 0,7 м, після чого потрапила до напівсфери, подібної до тої, що була виявлена під час Досліду 3513-1. Потім камера була направлена до відкритого отвору, який знаходився напроти. Після переходу до іншого отвору камера через 0,8 м вийшла з іншого дзьобу, та почала знімати невідому тканину, яка знаходилась у русі. Це тривало протягом наступних 8 секунд, потім камера перестала працювати. Камера була виведена з проходу, після чого з'ясувалось, що вона зруйнована.
GPS-сигнал від камери було відстежено до місця, яке знаходилось у Італії поруч з Неаполем. Подальше дослідження виявило, що координати відповідають м'ясокомбінату "Cremonini Group".
Пізніше біопсія D-4353 виявила всередині його мозку рублені шматки м'яса у слідових кількостях. Вважається, що перенесення м'яса в мозок D-4353 відбулося під час вилучення камери з іншої локації, що свідчить про можливість переміщення речовини з іншого місця разом з камерою.
Дослідження 3513-3
Суб'єкт: D-3956
Результати: Після того, як камера пройшла приблизно 0,6 м, вона потрапила у напівсферичний простір. Випадкове помилкове подавання тросу привело до того, що камера змінила напрямок та потрапила до великого отвору, який знаходився в нижньої частини простору. Камера пройшла у цей отвір, показуючи покритий сосочками прохід протягом 2,5 м. Сосочки були направлені у напрямі просування камери, а прохід з часом ставав все ширшим. Після проходження приблизно 3 метрів сигнал камери раптово обірвався. Жодного сигналу GPS отримати не вдалося.
Після вилучення тросу камери призначений медичний персонал визначив, що камера зникла, а кінець тросу оплавився. Через п'ять секунд із розрізу мозку D-3956 під великим тиском почав витікати розплавлений метал. Це привело до загибелі D-3956 та призначеного медичного персоналу.
Після відновлення контролю над лабораторією аналіз підтвердив наявність у ній кількох сотень кілограмів сплаву заліза та нікелю. Температура розплавленого металу була оцінена в 4000 Кельвінів.
Експерименти були припинені.
