SCP-599 – Не позначене на карті місто
рейтинг: +2+x

Об'єкт#: SCP-599

Клас об'єкта: Евклід

Особливі умови здержування: SCP-599 має бути повністю ізольованим в Зоні ██, зовнішній вигляд котрої було модифіковано, щоб вона зовні виглядала як гора. Будь-яке неавторизоване втручання до Зони ██ призведе до її повного знищення. За жодних обставин у межах Зони ██ не дозволяється використовувати засоби зовнішньої комунікації. Увесь персонал, що входить у SCP-599 має пройти ретельне психіатричне обстеження одразу після повернення.

Опис: SCP-599 це невелике місто, що знаходиться в [ДАНІ ВИДАЛЕНО] населення котрого становить приблизно 700 осіб. Жителі SCP-599 називають його ██████████. SCP-599, як і дороги, що ведуть до нього, не зображено на картах місцевості.

SCP-599 отримав класифікацію SCP-об'єкта, коли до Фонду потрапила інформація, що кожен мешканець міста відповідає опису та має ім'я як у людей, що вважаються зниклими в сусідньому місті за останні десять років. При опитуванні/допиті всі суб'єкти наполягали на тому, що завжди жили в SCP-599, неодмінно додаючи, що вони "завжди раді новим сусідам". Усіх співробітників Фонду, хто перебував в SCP-599, мешканці наполегливо заохочували придбати будинок в SCP-599. Відмова призводила до ворожого відношення, хоча повідомлення про випадки насильства відсутні.

Додаток: Особистий журнал агента ██████ (кодове ім'я: Агент Апокалемур)

██.██.████
День 1
Прибув до загадкового міста ██████████. Його немає на жодній карті та дороги, що ведуть до нього не мають позначень. Фонд вирішив класифікувати ██████████ як SCP. Мене відправили сюди для встановлення рівня небезпеки нового призначеного об'єкта SCP-599.

Мене досить тепло зустріли. Навіть здалося, що вони чекали на мене…

Я дуже виснажений після дороги. Місцеві погодились розмістити мене в мотелі неподалік. Мені було боязко спати всередині призначеного об'єкту SCP, але схоже, що я не маю вибору. Я зупинився в готелі під псевдонімом, та використав фіктивну кредитну картку надану Фондом. Судячи з записів у гостьовій книзі, тут давно ніхто не зупинявся…

██.██.████
День 2
Всю ніч я чув звуки в мотелі. В гостьовій книзі досі немає постояльців, окрім мене.

Спробував знайти інформацію про мешканців SCP-599. В міській раді зберігаються імена та місця проживання усіх мешканців, але відсутні записи про їх народження або смерть.

Мене тричі питали, чи планую я переїхати до ██████████. Кожного разу я відповідав "Я думаю над цим". Технічно я не збрехав, я думаю що відповідь однозначно ні.

██.██.████
День 3
Цього ранку замок на дверях моєї кімнати був відкритий. Я закривав його зсередини. Хтось нишпорив в моїх речах, але здається нічого не пропало. В будь-якому разі серед них немає нічого, що містить справжню інформацію про мене.

Я знайшов вулицю в житловому кварталі, якої, я впевнений, що вчора там не було. На ній було декілька будинків, проте в жодному з них ніхто не жив.. Люди, що живуть поблизу говорять, що минулі мешканці "поїхали з міста", додаючи що "відтоді тут стало самотньо". Знову таки, в міській раді відсутні записи про те, щоб хтось колись покидав місто.

██.██.████
День 4
Побачив як хтось нишпорив біля моєї машини минулої ночі. Треба буде переконатися, що я вмикаю сигналізацію кожного разу залишаючи автомобіль.

Сьогодні мені потрібно було дещо знайти в місті, тому я пішов спробувати знайти мапу. Здається ніби ніде немає карти цього бісового місця. Навіть в бібліотеці. Кажучи про бібліотеку, це, мабуть, найбільш порожня бібліотека, яку я будь-коли бачив. Там не було нічого, що могло б дати мені інформацію стосовно історії міста, навіть газетного архіву.

Проте я зустрів агента ███████ в бібліотеці. Агент ███████ був відправлений сюди незадовго після класифікації міста як SCP-об'єкта, і він так і не вийшов на зв'язок. Здається, він не пам'ятає нічого ані про мене, ані про Фонд. Хоча він з великим ентузіазмом переконував мене переїхати сюди, та пропонував познайомити мене з його дружиною та дітьми. Наймолодший з його дітей виглядає як мінімум на 5 років. Агент ███████ був відсутній всього шість місяців.

Через усе це в мене цілком вилетіло з голови, що я взагалі хотів тут знайти.

██.██.████
День 5
Я згадав що я хотів знайти вчора. Я помітив відсутність дечого цьому місті. Місто не має жодного кладовища, похоронного бюро, моргу, виробників надгробних плит та госпіталів.

██.██.████
День 6
Що за срань тут відбувається? Я щойно увімкнув воду в крані, щоб почистити зуби. Вода не пішла. Замість цього я почув голосний шиплячий звук та запах природного газу. Те саме трапилося коли я увімкнув душ та змив в туалеті.

Це остання крапля. Я ПРЯМО ЗАРАЗ звалюю звідси!

██.██.████
Я пишу цю доповідь з безпечного та довіреного мотелю в [ДАНІ ВИДАЛЕНО]. Дозвольте мені перерахувати те, що трапилося коли я намагався покинути SCP-599.

Спершу замок на моїх дверях відмовлявся піддаватися. Мені довелося розбити вікно, щоб втекти. Коли я забирався звідти я впевнений, що почув як в раковині та в душі почала йти вода…

Моя машина, якимось чином, перемістилася на іншу частину паркування.

Як тільки я покинув паркування, почався грозовий шторм. Це був перший раз, коли відчув хоч якийсь вітерець відтоді, як я приїхав.

Дві головні вулиці були перекриті, одна через "будівництво" а друга через "обірвану лінію електричних передач".

З десяток машин стояли зламані посеред перехрестя.

Нарешті, на останньому перехресті перед виїздом з міста, світлофор пропустивши жовтий колір одразу став червоним та не змінювався пів години. Нарешті я вирішив проігнорувати його та втопив газ. Кабель, на якому тримався світлофор, обірвався як тільки я проїхав під ним, та світлофор майже впав на мою машину.

Якщо Фонд очікує, що я буду працювати в таких умовах, вони мають платити мені набагато більше.

Замітка: В підвищенні заробітної плати відмовлено. Ласкаво просимо до Фонду, звикайте до цього. -O5-6

Якщо не зазначено інше, вміст цієї сторінки доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License