SCP-667-1 до зменшення ареалу.
Об'єкт №: SCP-667
Клас об'єкта: Кетер
Особливі умови зберігання: Первинний зразок SCP-667-1 повинен обрізатися до площі 0,5 м2 та регулярно обслуговуватися, аби запобігти його розповсюдженню за межі його нинішнього осередку існування. Тридцятиметровий периметр навколо ареалу SCP-667-1 повинен бути очищений від інших рослин та огороджений, щоб запобігти несанкціонованому доступу, а область радіусом 3 кілометри від нього має бути закрита для туристів та відпочивальників, аби запобігти їх контакту з SCP-667-2. Співробітникам служби спостереження дозволяється застосовувати пестициди або вогонь для нейтралізації будь-яких екземплярів SCP-667-2, які намагаються покинути зону зберігання.
У період активності SCP-667-2 персонал повинен залишати зону утримання. Одного дорослого ссавця або співробітника класу D, який очікує на заплановане усунення, у цей час, слід ввести до ареалу, заздалегідь помітивши його пристроєм радіоспостереження або GPS-маячком. Співробітникам класу D, на розсуд керівника проєкту, може бути видане аудіо або відеообладнання. Щоденне годування необхідно продовжувати до тих пір, доки SCP-667-2 не перейде у пасивну фазу.
Додаткові зразки SCP-667-1 можна отримати з живців та виростити в установлених межах на ізольованій території на розсуд Ради О5. Усі спроби захопити живий екземпляр SCP-667-2 наразі заборонені та очікують розробки засобів протидії впливу на розум. Будь-які знайдені залишки SCP-667-2 слід надсилати до Зони 73 для розтину, аналізу та збереження.
Опис: SCP-667 — це симбіотична пара, яка складається з колонії квітучих лоз невстановленого виду, морфологічно схожими на Pueraria lobata ("кудзу"), позначених як SCP-667-1, та невідомих науці летючих істот, які поєднують у собі ознаки інсектоїдів та гуманоїдів, маркованих SCP-667-2. Єдиний відомий екземпляр SCP-667 знаходиться в дикій місцевості на південному сході США, приблизно у ██ км на північ від ██████████, ██, та займав площу ██ км до зменшення ареалу до чинних розмірів. Судово-медичний аналіз скелетів, знайдених всередині SCP-667-1, встановив, що об'єкт було завезено у цей регіон після появи кудзу у Сполучених Штатах наприкінці XIX сторіччя.
При достатньому живленні SCP-667-1 здатний рости зі швидкістю, значно швидшою ніж у звичайної рослини кудзу (зразки у неволі, в ідеальних умовах, виростали зі швидкістю 2,5 метра на день). SCP-667-1 здатен корінитися майже у будь-який ґрунт або м'які органічні тканини та буде проростати уздовж або над поверхнею будь-якої стороннього матеріалу на шляху свого зростання, включаючи дерева, будівлі, автомобілі або тварин. Основним джерелом харчування SCP-667-1 є люди або інші великі ссавці: наткнувшись на сплячу, паралізовану або мертву тварину на шляху зростання, SCP-667-1 буде швидко проростати навколо та крізь істоту, поступово поглинаючи та переварюючи її рештки для подальшого зростання. Лози, квіти та коріння SCP-667-1 містять значну кількість лужних сполук, які роблять їх неприємними для людей та інших видів тварин (окрім SCP-667-2) на яких вони були протестовані.
Дорослі особини SCP-667-2 довжиною близько 7,5 см та мають два великих крила, які простягаються по усій довжині організму. Результати розтину показують, що внутрішня будова SCP-667-2 аналогічна такій у комах сімейства Lampyridae ("Світлячки"). Екзоскелет SCP-667-2 дуже нагадує мініатюрну людську істоту, при цьому грудна клітка організму знаходиться в грудній порожнині, а черевна порожнина та біолюмінесцентний орган приховані в межах ніг. Було виявлено чоловічі та жіночі екземпляри SCP-667-2: розмноження відбувається шляхом відкладання яєць самицями, з яких потім вилуплюються личинки, які зариваються у ґрунт під SCP-667-1 й наступного року стають дорослими особинами. Чинна популяція SCP-667-2, у будь-яку пору, оцінюється в межах не менш ніж 5000 особин; вважається, що до розчищення існувало ██████.
Дорослі особини SCP-667-2 проживають тільки на SCP-667-1, під ним та навколо нього й живляться нектаром, який виробляють квіти SCP-667-1. Коли розростання SCP-667-1 починає сповільнюватися через нестачу поживних речовин, рої з кількох сотень екземплярів SCP-667-2 відокремлюються від основної колонії та вирушають назовні, доки не наткнуться у цьому районі на якогось середнього або великого ссавця. Рої SCP-667-2 майже завжди активні тільки у нічний час і є біолюмінесцентними, виділяючи добре помітне зелене сяйво усім своїм тілом. Усі люди, які безпосередньо спостерігали за роєм SCP-667-2, описували сильний гіпнотичний ефект та примус йти за ним, у результаті чого рій приведе загіпнозованого суб'єкта до околиць розростання SCP-667-1; у ссавців, окрім людей, було виявлено примус слідувати за роєм та не звертати уваги на зовнішні подразники. Діставшись їх, загіпнозована людина буде сидіти або стояти та продовжувати спостерігати за роєм, доки не помре від спраги або в результаті поглинанням SCP-667-1. Під час зменшення площі ареалу на розчищеній території було знайдено рештки близько ██████ чітко ідентифікованих ссавців, зокрема ███ людей.
SCP-667 привернув увагу Фонду у 20██ році, після різкого збільшення кількості зниклих безвісти в пустелі [ВИДАЛЕНО], штат ██. Працівники Служби лісу США встановили, що SCP-667-1 є причиною цього і, після втрати кількох співробітників через скупчення SCP-667-2, зв'язалися з агентом Фонду в Міністерстві сільського господарства, завдяки чому Фонд поставив об'єкт на зберігання. На момент виявлення SCP-667-1 став дуже агресивним й вважалося, що його розростання дістанеться до околиць міста [ВИДАЛЕНО] менш ніж за десять років. Близько 9█% SCP-667-1 було знищено через спалювання під прикриттям лісової пожежі, що дозволило зменшити розмір ареалу до прийнятного рівня. Дослідження регіону вказує на те, що майже все розростання SCP-667-1 відбулося за останні 20 років; чинна робоча гіпотеза Фонду полягає у тому, що SCP-667-2 було завезено до регіону протягом цього часу після чого між ними та SCP-667-1 розвинулися симбіотичні відносини, які дозволили останньому почати розростатися зі значно більшою швидкістю ніж раніше.
