Спалах творення

¹До того, як з'явилося будь-що, було величне Нічого. І в Нічому не було ні світла, ні темряви, ні часу.

²І Нічого було настільки величне, що почало малювати на собі, щоб творити та щоб заповнити себе. І з Нічого виникли початок та кінець.

³І початку надали ім'я "Полум'я" і було воно джерелом усього світла. І кінцю було надано ім'я "Мара" і була вона кінцем усього світла. І все, що не було світлом, було темрявою.

⁴І тоді Полум'я спалахнуло сильніше, й з Полум'я виникло Серце. І з Серця Полум'я вийшли Слова.

⁵І першими зі Слів були "Історія починається з часу" і з'явився час. І другими Словами були "Історія починається з місця." І зірки засяяли в Небі, й Небо простягнулося навколо Світів, і в, і на, й між Світами було розкидано багато Місць. І третіми Словами були "Історія починається з Духу." І з'явилися Духи. І деякі Духи були без форми й інші мешкали у величних формах й інші мешкали в незначніших формах і Людство було з поміж тих, що мешкали в незначніших формах.

⁶І Мара вгледіла все це.

⁷Людей було тоді рахунком Тридцять Сім. І наймолодший з них прийшов до Мари.

⁸І Мара надала йому знання. І знання надали йому силу. І сила надала йому божевілля.

⁹І наймолодший з людей почав кликати себе Звіром з Небес, і зробив себе королем Людей. Це турбувало Полум'я, яке знало, що з його божевіллям Звір з Небес знищить Дух Людства.

¹⁰І тоді, Полум'я відділило Звіра з Небес від Людства, щоб не зміг він зламати їх Дух. Це турбувало Полум'я, оскільки воно не хотіло шкодити й робило це лише за потребою, з метою вберегти Людство від насильства.

¹¹І Полум'я взяло собі ім'я Панглосс, за перше горе, що відчуло його Серце.

¹²І блукав Панглосс і серед Світів, і серед Людей, і серед інших Духів. І зупиняв він насильство всюди, де міг.

¹³І куди б Панглосс не пішов, усюди він полишав Слова.