Тиша перед бурею: зброя
рейтинг: +4+x


– Але чого такого поганого в російській мові? Та й взагалі, яка різниця хто як хоче розмовляти? – з незадоволенням заперечив Карпатський.

На це Шукайло майже непорушно мовчав, задумливо дивившись в пустоту. Лише коли невеликий рух кутика губ виказав нотку злості, він сказав:

– Так, мова сама по собі не винна — це лише засіб комунікації та самоідентифікації. Але…

Шукайло витягнув щось з кишені та потрусив згорнутою долонею. З неї лунав дзвін дріб'язку, але це був не він: з пальців науковця виглянув пістолетний патрон та показав співрозмовнику:

– Патрон теж сам по собі не вбиває людей. Це лиш металева капсула з порохом всередині, чи не так?

– А тепер беремо в руки сьогодення. – промовив дослідник, діставши пістолет. Карпатський впізнав цю модель: "Ну, а як же, це поширений як лайно, пістолет Макарова”. Карпатський напружився. У цей момент Шукайло витягнув магазин з пістолета.

– Потім ми беремо мову…

Шукайло засунув той самий патрон в магазин.

КЛАЦ

– Додаємо їхню культурку…

КЛАЦ

– Бізнес:

КЛАЦ

– Медіапростір, пропаганду…

КЛАЦ-КЛАЦ

– А також "какуюжразніцу"…

КЛАЦ

Карпатський уважно слідкував на поповнення магазину. З цього стану його вивів гучний металевий дзвін, який відлунням розійшовся по маленькій кімнаті. Шукайло зарядив пістолет та хутко потягнув за затвор. Новачок так швидко звести зброю не міг.

– Отож, зброя зведена…

Шукайло навів пістолет на Карпатського. Останнього, своєю чергою, геть огорнув страх. Шукайло продовжив:

— І вона у руках психічно хворого. Залишилось лише звести курок (КЛАЦ)… Та натиснути …

Промовивши останні слова Шукайло знову ніби впав у транс: лицеві м'язи були повністю розслаблені, а очі були прикриті тінню, відтепер воно нагадувало маску. Вказівний палець повільно наближався до спускової скоби. Для Карпатського ця мить здавалась вічністю: серце калатало немов двигун, холодний піт лився рікою по всьому тілу, а легені боролися зі зціпенінням аби набрати якомога більше повітря.

Шукайло ковтнув повітря, а його обличчя змінилося, ніби він щойно прокинувся. Дослідник від'єднав магазин та знову потягнув за затвор – куля вискочила і покотилася по столу.

– Отож, краще забрати набої у твого вбивці та не давати їх. Зброю теж добре було б забрати, але давай-но почнемо з цього. — сказав Шукайло з напрочуд добрими батьківськими очима.

– Я вам казав, що цей пістолет подарував мені друг по службі? …

Карпатський нарешті відтанув від страху: розум зрушив з місця, єдине, що нагадувало про новий незвичний досвід – це тремтіння пальців на руках та липкий піт.

– До речі, дякую за підгін – це те, що мені треба. А! І про Ваше прохання – воно вже виконане. СБУ та лягаві закрили очі на ваші незаконні дії.

Карпатський повернув голову, перед ним постала картина як Шукайло стояв перед відчиненими дверима з яких долинало сліпуче жовте світло.

– Мені треба йти у незаплановане з начальством відрядження, якщо що.

Шукайло вже майже зробив крок як тут зупинився:

– А, до речі, цієї розмови між нами не було. Ви, зрозуміли?

Карпатський кивнув.

– Добро! — радо сказав Шукайло та продовжив — Щодо зведеного курка, кажуть, що 16-го буде повномасштабне вторгнення, і воно буде. Може не в цьому місяці. Однак, я цілковито Вас запевняю, що ми зараз в тиші перед бурею, пане Карпатський. В тиші перед бурею…

Якщо не зазначено інше, вміст цієї сторінки доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License